АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  15 липня 2010 року                                                                           м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

    головуючої Перепелюк І.Б.

    суддів: Сулятицької М.М., Міцнея В.Ф.

    секретар Тодоряк Г.Д.

 за участю представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі Чернівецької обласної дирекції філії «Прикарпатське регіональне управління ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору кредиту, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 26 травня 2010 року,-

                в с т а н о в и л а :

В березні 2010р. Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит» в особі Чернівецької обласної дирекції філії «Прикарпатське регіональне управління ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» звернулося в суд до ОСОБА_2 з  позовом про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовуючи слідуючими обставинами.

Між сторонами  15 серпня 2007 року був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач отримала  кредит у розмірі 11 000 доларів США зі сплатою 14 % річних, а з 18.09.2008 року 16 % річних для споживчих цілей, кредит надавався строком до 12 червня  2022 року.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 своїх зобов’язань належним чином не виконала, в зв’язку з чим  утворилася  заборгованість у сумі 167139, 40 грн., з них сума основного боргу за кредитним договором - 10385 доларів США,  сума прострочених відсотків за користування кредитом 2642, 50 доларів США, пеня за прострочення погашення відсотків та кредиту 63046,96 грн.

Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором  стягнути 167139,40грн. та  витрати, пов»язнані із розглядом справи.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 26 травня 2010 року позов Публічного акціонерного товариство «Банк Фінанси та Кредит» в особі Чернівецької обласної дирекції філії «Прикарпатське регіональне управління ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариство «Банк Фінанси та Кредит» в особі Чернівецької обласної дирекції філії «Прикарпатське регіональне управління ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 167139грн.40 коп. та судові витрати.

На зазначене рішення ОСОБА_2  подала апеляційну скаргу , в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Просила зменшити розмір пені до суми 54579,16 грн., ухвалити нове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору від 15 серпня 2007 року.

В апеляційній скарзі посилалася на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів перевіривши законність  і обґрунтованість рішення суду  першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги вважає, що  апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміненню, з  наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та  обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої  інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дослідив представлені по справі докази та дав їм оцінку.

Зокрема судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору від 15.08.2007р. відповідач  отримала кредит у розмірі 11000 доларів  США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік, а з 18.09.2008р. – 16% річних з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів до 12.06.2022р.

В забезпечення виконання договору між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно якого в іпотеку була передана  земельна ділянка.

У зв'язку з    порушеннями  зобов'язань за кредитним договором  станом на 25.02.2010р. заборгованість  відповідача становила 167139,40грн.

Саме ця сума заборгованості і була судом стягнута з відповідача.

Однак при розгляді справи та винесенні рішення суд першої інстанції не зіслався на розрахунки, на підставі яких стягнув з відповідача зазначену суму.

З представлених по справі доказів, а саме розрахунків позивача,  встановлено, що заборгованість по кредиту становить 82978,87грн., проценти за користування кредитом становлять  21113,58грн.

Частиною 2 ст.258 ЦК України, встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки. Враховуючи представлені позивачем суду розрахунки, підлягає стягненню пеня за період з  лютого місяця 2009 року по лютий 2010р., і розмір пені за цей період складає  57236,79грн.

Частиною 3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що відповідач визнає пеню в розмірі 54579,16грн., колегія суддів, керуючись положеннями ч.3 ст.551 ЦК України,  вважає, що її розмір  слід зменшити до 54579грн.

Отже загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 158671,45грн.

Вимоги апелянта, щодо  звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору є безпідставними, оскільки згідно кредитного договору позивач на власний вибір має право вимагати повернення кредиту, або звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже рішення суду першої інстанції в цій частині слід змінити, та стягнути з відповідача на користь позивача 1586,71грн. витрат по сплаті судового збору.

За таких обставин, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і  рішення суду першої інстанції необхідно змінити.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -  

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 26 травня 2010 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі Чернівецької обласної дирекції філії «Прикарпатське регіональне управління ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованість по кредиту 82978,87грн., проценти за користування кредитом 21113,58грн. та пеню 54579грн., а всього 158671,45грн. (сто п»ядесять вісім тисяч шістсот сімдесять  одну грн. 45 коп).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі Чернівецької обласної дирекції філії «Прикарпатське регіональне управління ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» 1586,71грн. -  витрати по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання  ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: