АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці " 06 " липня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорної С.П.
суддів Дембіцької О.О.,Кифлюка В.Ф.
за участю прокурора Сулятицького І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок Садгірського районного суду м. Чернівців від 13 квітня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженець с.Шипинці Кіцманського району Чернівецької області,мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, не працюючий, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2010 року народження, раніше не судимий,-
засуджений за ст. 189 ч.1 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов»язки зідно ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 змінена з тримання під вартою на підписку про невиїзд і засуджений звільнений з-під варти у залі суду.
Справа №11-211/2010 р. Головуючий у І інстанції:Асташев С.А. Категорія:ст.189ч.1ККУкраїни Доповідач:ДембіцькаО.О.
Вирішена доля речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Науково дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Чернівецькій області судові витрати в сумі 638 грн.52коп.
Згідно вироку, ОСОБА_2 будучи знайомим з потерпілим ОСОБА_1, з метою незаконного заволодіння чужим майном, в період часу з початку жовтня 2009 року до 17 грудня 2009 року, умисно, з корисливих спонукань, шляхом психічного впливу через інших осіб та особисто по телефону, пред'являв незаконні протиправні вимоги до ОСОБА_1 про незаконну передачу йому грошових коштів, погрожуючи розголошенням відомостей особистого характеру щодо здійснення потерпілим підприємницької діяльності та інших даних, які останній бажав зберегти в таємниці, незаконно пред’явив ОСОБА_1 вимогу про передачу коштів у розмірі 200 000 грн. Потерпілий, дійсно та реально сприймаючи психічний вплив та погрози ОСОБА_2, усвідомлюючи можливість реалізації погроз та боячись розголошення останнім особистих відомостей, які потерпілий бажав зберегти в таємниці, 17.12.2009 року через систему грошових переказів перерахував на ім'я ОСОБА_2 частину грошей в сумі 30 000 гривень, які останній вимагав у нього, повідомивши підсудному відповідний код для зняття вказаних грошей. ОСОБА_2 не отримав такі кошти з причин, що не залежали від його волі.
На вказаний вирок потерпілий ОСОБА_1 подав апеляцію із проханням вирок скасувати та справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування.Вважає невірною кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.189 КК України,оскільки,на думку апелянта,засудженим вчинений більш тяжкий злочин,передбачений ч.4 ст.189 Кк України,обвинувачення у якому не пред»являлось.Також вважає,що районним судом порушені його права як потерпілого,оскільки справа розглянута у його відсутність.
Заслухавши доповідача,потерпілого ОСОБА_1,який підтримав подану апеляцію,позицію прокурора про відсутність підстав для її задоволення,думку засудженого,який просив вирок суду залишити без змін,перевіривши матеріали справи та доводи апеляції,судова колегія вважає,що апеляція не підлягає задоволенню,виходячи із наступного.
Суд першої інстанції повно,всебічно і об"єктивно дослідив обставини справи,яким дав вірну юридичну оцінку та прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину злочину,передбаченого ст.189 ч.1 КК України.Дії засудженого були правильно кваліфіковані як вимагання,тобто вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей,які потерпілий бажав зберегти у таємниці.
У відповідності з п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року»Про судову практику у справах про злочини проти власності» вимагання є закінченим злочином з моменту пред»явлення вимоги,поєднаної із відповідною погрозою.
При цьому відповідальність за вимагання,що завдало майнової шкоди потерпілому,в тому числі у великому,особливо великому розмірі,може наставати лише у випадку реального заподіяння останньому матеріальних збитків. Оскільки із матеріалів справи встановлено,що ОСОБА_1 внаслідок вимагання у нього ОСОБА_2 коштів не зазнав будь-якої матеріальної шкоди,кваліфікація дій засудженого за ч.4 ст.189 КК України виключається.
За таких обставин апеляційні вимоги про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин судова колегія вважає необгрунтованими.
Несвоєчасне отримання потерпілим виклику до суду та,як наслідок,розгляд судом справи по суті без його участі, не є ,на думку судової колегії безумовною підставою для скасування вироку,оскільки не перешкодило суду повно,всебічно та об»єктивно з»ясувати усі обставини справи.
Призначаючи покарання, районний суд дотримався вимог ст.65 КК України та прийшов до обгрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання із застосування вимог ст.75 КК України.Зокрема,судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину,який є злочином середньої тяжкості,дані про особу засудженого,який раніше не судимий,по місцю проживання та роботи характеризується позитивно,має на утриманні малолітню дитину.Судом вірно враховано визнання ОСОБА_2 вини у вчиненому та щире каяття як обставину,що пом»якшує покарання.Обставин,що обтяжують покарання засудженого,районним судом не встановлено.
Виходячи із викладеного,судова колегія вважає,що вирок районного суду щодо ОСОБА_2 є законним і обгрунтованим,тому підстав для його скасування та задоволення апеляції потерпілого не вбачає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1залишити без задоволення,а вирок Садгірського районного суду м.Чернівці від 13 квітня 2010 року ,яким ОСОБА_2 засуджений за ст.189 ч.1 КК України-без змін.
Головуючий суддя Підгорна С.П.
судді Дембіцька О.О.
Кифлюк В.Ф.