Справа № 22-10794/10
Головуючий у 1 інстанції: Андрієнко А.М.
Доповідач: Шебуєва В.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - судді Шебуєвої В.А.,
суддів: Касьяна О.П., Матвєєвої О.А.
при секретарі Гладун Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва про визнання дій неправомірними та зобов‘язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а:
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва про визнання дій неправомірними та зобов‘язання вчинити дії.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва в частині не нарахування ОСОБА_1 надбавки до пенсії в розмірі 30% у відповідності до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва здійснити нарахування надбавки до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по теперішній час з урахуванням індексу інфляції за весь час перерахунку.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва подало апеляційну скаргу. Просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року та увалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 Посилається на те, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права.
Представник Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з‘явилися, повідомлені належним чином про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, на порушення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” безпідставно не здійснював позивачу, який є дитиною війни, нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому суд врахував заяву Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва на підставі положень ст. 100 КАС України, задовольнив позов в межах річного строку для захисту прав та інтересів ОСОБА_1 та зобов‘язав відповідача здійснити нарахування надбавки до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по теперішній час з урахуванням індексу інфляції за весь час перерахунку.
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 р. в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.2008 року за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».
Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що дане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни, і, з часу прийняття цього рішення у позивача відновилося право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів вважає, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно зобов‘язав відповідача здійснити нарахування надбавки до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.6 Закону України «Про захист дітей війни» з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Згідно із п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 до об’єктів індексації не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).
Крім того, порядок індексації грошових доходів населення передбачає, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, і не підлягає індексації частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум (п.3, 4 зазначеного Порядку).
Таким чином, індексації не підлягає неодержана позивачем державна соціальна надбавка у розмірі 30%, яка має цільове призначення - надання соціальної підтримки дітям війни.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з урахуванням безпідставності його позову в частині зобов‘язання провести індексацію соціальної надбавки.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
В и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м.Києва від 24 липня 2009 року в частині зобов‘язання Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва вчинити дії скасувати та ухвалити нове рішення.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м.Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 20 липня 2010 року з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовити.
В іншій частині постанову Деснянського районного суду м.Києва від 24 липня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий
Судді