ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2010 р.           Справа № 2-а-2565/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представника позивача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області (далі - УПФ України в Шаргородському районі) до Державного підприємства “Мурафський кар’єр” (далі - ДП “Мурафський кар’єр”) про стягнення заборгованості по виплаті пенсій призначених на пільгових умовах

в с т а н о в и в :

У червні 2010 року УПФ України у Шаргородському районі звернулося в суд з позовом до ДП "Мурафський кар’єр" про стягнення заборгованості на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, за період з лютого по травень 2010 року включно в розмірі 12108 грн. 33 коп.

Зазначали, що ДП "Мурафський кар’єр" зареєстроване в УПФ України у Шаргородському районі і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Станом на 10 червня 2010 року за відповідачем рахується борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за період з лютого місяця 2010 року по травень місяць 2010 року включно призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за списком № 2 в сумі 12108 грн. 33 коп.

В добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена, що тягне за собою несвоєчасну виплату непрацездатним громадянам пенсій, право на які гарантовано Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. На підставі цього просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та реєстр листів вихідної кореспонденції (а.с. 16, 20).

За таких обставин, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ДП "Мурафський кар’єр" належним чином про час і місце розгляду справи, що також підтверджується явкою повноважного представника та надав можливість для реалізації ними права на судовий захист за його клопотанням про відкладення розгляду справи в попередньому судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв’язку з чим судом розглянуто справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник УПФ України у Шаргородському районі позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно й об’єктивно дослідив надані у справу докази, надав їм юридичну оцінку, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з довідкою управління статистики у Шаргородському районі № 13-01/16-65 від 15 лютого 2010 року, Підприємство на даний час включене до ЄДРПОУ (а.с. 7).

Відповідно до заяви відповідача від 19 червня 2001 року, його зареєстровано в УПФ України у Шаргородському районі і відповідно присвоєно реєстраційний номер 0225031004 (а.с. 6).

Таким чином ДП «Мурафський кар’єр є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, у якого, зокрема, об’єктом стягнення є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками підприємства-відповідача пенсійного віку.

Так, колишнім працівникам ДП "Мурафський кар’єр" ОСОБА_2, ОСОБА_3,       ОСОБА_4, ОСОБА_5 призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Дані обставини підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до наданого УПФ України у Шаргородському районі розрахунку позовних вимог, відповідач має заборгованість по сплаті витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з лютого місяця 2010 року по травень місяць 2010 року включно в розмірі 12108 грн. 33 коп.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», об’єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13  Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України», норму що регулювала дане питання у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачені пункту 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об’єкта оподаткування, який передбачено статті 2 цього Закону. Суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності,  повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об’єкта  оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13  Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»від 16 січня 2003 року №36, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.   

Згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»від 01 серпня 1992 року №442 керівники підприємств та організацій всіх форм власності й господарювання зобов'язані провести атестацію робочих місць, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням.

Підтвердженням спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємства, надання яких визначено пунктами 3, 20, 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зазначеним вище особам пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в разі досягнення пенсійного віку  та наявності трудового стажу,  передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на зазначених роботах у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року (Інструкція).

Згідно пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до пункту 6.4 зазначеної вище Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного Фонду України щорічно в  повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.

Таким чином, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджуються згідно поданих розрахунків та карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Станом на 10 березня 2010 року заборгованість ДП "Мурафський кар’єр»перед УПФ України у Шаргородському районі по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2 за період з лютого місяця 2010 року по травень місяць 2010 року включно становить 12108 грн. 33 коп., що підтверджується, розрахунками позивача такої заборгованості та знайшла своє підтвердження фактичними обставинами і матеріалами справи.

Неналежне виконання ДП "Мурафський кар’єр»вимог чинного пенсійного законодавства негативно впливає на фактичну реалізацію положень Конституції України й суттєво зачіпає інтереси держави, наносить шкоду законним правам та інтересам громадян, які потребують соціального захисту.

В таких адміністративних справах за зверненням суб’єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб’єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги УПФ України у Шаргородському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли підтвердження в матеріалах справи, більше того, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків щодо суми заборгованості сторонами підписано, що фактично свідчить про визнання її відповідачем (що не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси), частково Підприємством сплачено, а також враховуючи те, що на час вирішення справи, докази про сплату відповідачем заборгованості відсутні, суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Мурафський кар’єр” (с. Мурафа, Шаргородський район, Вінницька область, р/р 26007301151356, Промінвестбанк м. Жмеринка, МФО 302322, код ЄДРПОУ 00371943) на користь управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в розмірі 12108 (дванадцять тисяч сто вісім) гривень 33 (тридцять три) копійки.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 21.07.2010 року.

Суддя                                                       Дончик Віталій Володимирович