Справа № 1-40/2010 року

ВИРОК

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22 липня 2010 року                  Ріпкинський районний суд Чернігівської  області

у складі: головуючої - судді Павленко О.В..

         при секретарях – Прохоренко А.В., Левошко І.Г.

                з участю прокурорів – Ліждвоя Д.Л., Лепської Н.П., адвоката – ОСОБА_1,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в смт. Ріпки кримінальну  справу про  обвинувачення                                              

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Скиток Ріпкинського району Чернігівської області, одруженого, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, працюючого начальником відділу освіти Ріпкинської РДА, депутата Ріпкинської районної ради, проживаючого  в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366  КК України,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2, працюючи начальником відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації Ріпкинського району Чернігівської області, являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив грошові кошти в сумі 19189,41 грн., а також вніс завідомо неправдиві відомості в офіційні документи.

Злочини скоєно за наступних обставин.

ОСОБА_2, працюючи начальником відділу освіти Ріпкинської районної державної адміністрації, являючись службовою особою, на яку, відповідно до посадової інструкції, покладено обов’язок розпоряджатися коштами, які виділяються  на утримання відділу освіти, з метою привласнення державних коштів, склав фіктивні договори між відділом освіти Ріпкинської РДА та гр. ОСОБА_3 від 04.02.2008 року, 10.03.2008 року,21.04.2008 року, 17.06.2008 року,11.08.2008 року, 08.09.2008 року та 10.11.2008 року на виконання останнім ремонтних робіт в Ріпкинській ЗОШ № 2 та розписався в графах «виконавець» від імені ОСОБА_3

Достовірно знаючи, що ремонтні роботи в ЗОШ № 2 виконувалися не ОСОБА_3, а працівниками цієї школи, ОСОБА_2 склав завідомо неправдиві акти здавання – приймання виконаних робіт від 14.02.2008 року, 28.03.2008 року, 30.04.2008 року,26.06.2008 року, 12.09.2008 року, 30.08.2008 року та 29.11.2008 року, в яких  в графах «роботу здав» розписався від імені ОСОБА_3

В подальшому вказані договори та акти здавання – приймання виконаних робіт по ремонту ЗОШ № 2 в смт. Ріпки, ОСОБА_2 передав до бухгалтерії відділу освіти Ріпкинської РДА для оплати, ніби – то, виконаних робіт, розписався від імені ОСОБА_3 в графах «розписка в отриманні» в розрахунково- платіжних відомостях № 35 за лютий 2008 року, №41 за березень 2008 року, №213 за квітень 2008 року, №96 за червень 2008 року, №112 за серпень 2008 року, № 43 за вересень 2008 року та № 30 за листопад 2008 року, тобто вніс завідомо неправдиві дані в офіційні документи, а отримані державні  грошові кошти загальною сумою  19189,41 грн., привласнив.    

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину у вчиненні злочину  не визнав повністю та пояснив, що у 2008 році Ріпкинська ЗОШ № 2 потребувала ремонту. Оскільки грошові кошти на проведення ремонтів у школах не виділялися, то він знайшов вихід у тому, що підбирали людину, яка повинна була виконувати ремонтні роботи, укладали з нею договір, але в договорі вказували вартість послуг значно вищу, ніж домовлялися з виконавцем. Різницю коштів використовували на придбання необхідних будівельних матеріалів. Ніхто ніколи претензій не пред’являв. З приводу укладення договорів на виконання робіт з ОСОБА_3 показав, що цю людину він ніколи не бачив. Як виконавця робіт ОСОБА_3 мабуть запропонував директор ЗОШ №2. Документи, а саме копія паспорта та ідентифікаційного коду були в папці на його столі, серед документів на підпис. Він дав вказівку секретарю ОСОБА_8 підготувати договори на виконання робіт, виконавцем яких буде ОСОБА_3 Від імені ОСОБА_3 ні в договорах, ні в актах виконаних робіт, ні в розрахункових відомостях, він не розписувався, грошей не отримував. Вважає, що гроші отримав ОСОБА_3 згідно усних домовленостей про вартість робіт, а різницю  директор школи та завгосп школи № 2 використали на придбання будівельних матеріалів. Висновок почеркознавчої  експертизи вважає необ’єктивним та помилковим. Просив виправдати його по всьому пред’явленому обвинуваченню.    

    Незважаючи на невизнання вини підсудним, його винність у скоєнні інкримінованих йому злочинів повністю знайшла своє підтвердження сукупністю зібраних органом досудового слідства та досліджених судом доказів.

    Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_3 в суді показав, що у 2007 році він працював в Ріпкинській  ЗОШ № 2 під час літніх канікул підмінним сторожем. Після цього, він ніякого відношення до цієї школи не мав, угод не укладав, робіт не виконував, грошей не отримував, підписи в усіх документах не його. Про те, що він нібито працював в ЗОШ № 2, він дізнався від працівників  Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі.

Вказані покази ОСОБА_4 підтвердив під час очної ставки між ним та ОСОБА_2, проведеної на досудовому слідстві. ( а.с.65-66)

    Допитаний судом свідок ОСОБА_5 показав, що з 2008 року по даний час він працює директором ЗОШ № 2. В літку 2006 чи 2007 року  ОСОБА_3 працював підмінним сторожем. Більше жодних робіт ОСОБА_3 для школи не виконував. Заяв про прийняття на роботу ОСОБА_3 він до відділу освіти не подавав. У 2008 році дійсно у школі проводився ремонт, всі роботи, що вказані в договорах, у школі виконані, але не ОСОБА_3 Роботи виконувалися працівниками школи, про що ОСОБА_2 було добре відомо, оскільки він в цей період приїжджав до школи і все це бачив. Будівельні матеріали для ремонту брали в магазинах «під запис», хто в подальшому за них розраховувався йому невідомо. За матеріалами ходили разом із ОСОБА_2 Зарплатні відомості, в яких вказано прізвище ОСОБА_3 на отримання заробітної плати, він бачив, питав у секретаря пор це, вона казала, що сум вказаних на отримання ОСОБА_3 в бухгалтерії не отримувала. Вважає, що будівельні матеріали купувалися саме за ті кошти, які виплачувалися як, начеб – то, заробітна плата ОСОБА_3

    Свідок ОСОБА_6 суду показав, що у 2008 році він працював завгоспом Ріпкинської ЗОШ № 2. У школі дійсно проводився ремонт, але силами працівників школи. ОСОБА_2 про це було добре відомо, він приїздив до школи і бачив хто працював. ОСОБА_3 ніяких ремонтних робіт для школи не виконував. Наприкінці 2009 року до нього додому приїжджав ОСОБА_2 та просив підписати акти прийняття  виконаних робіт, в яких виконавцем був зазначений ОСОБА_3, але він відмовився підписувати.    

    Свідок ОСОБА_7 в суді повністю підтвердила покази свідка ОСОБА_6

    Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджували та настоювали на своїх показах під час проведення органом досудового слідства очних ставок між ними та ОСОБА_2. ( а.с. 61-62,63-64)

    Допитана судом свідок ОСОБА_8 суду показала, що працює у відділ освіти Ріпкинської РДА оператором комп’ютерного набору. У 2008 році вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Інколи ОСОБА_2 просив її вийти на роботу і вона за його вказівкою готувала цивільно – правові угоди про проведення ремонтних робіт у ЗОШ № 2, сторонами в яких був  відділ освіти та ОСОБА_3 Також вона готувала акти приймання – передачі виконаних робіт. Дані, які вона вносила в договори та акти приймання робіт, їй диктував ОСОБА_2 Після того, як ОСОБА_2 повертав їй підписані документи, вона передавала їх до бухгалтерії.

    Свідок ОСОБА_9  в суді показала, що працює головним бухгалтером відділу освіти Ріпкинської РДА. У 2008 році до бухгалтерії відділу надійшло 7 договорів та актів виконаних робіт, відповідно до яких вказаному у цих договорах виконавцю ОСОБА_3 була нарахована заробітна плата, яку він повинен був отримати в касі відділу освіти. Договори та акти до бухгалтерії передавалися  ОСОБА_2

    Допитана судом свідок ОСОБА_10 показала, що працює секретарем Ріпкинської ЗОШ № 2. В 2008 році вона за довіреністю отримувала у касі відділу освіти заробітну плату для працівників школи та  зарплатні відомості. Декілька разів вона отримала відомості,  в яких було вказано прізвище ОСОБА_3 та суми, належні йому до виплати, але самих коштів їй не передали. Коли вона повідомила директора школи, він наказав більше не брати відомостей, по яких не передавалися гроші.              

    Свідок ОСОБА_11 суду показав, що працює заступником начальника Управління Пенсійного Фонду України у Ріпкинському районі. ОСОБА_3 є пенсіонером, він отримує пенсію по інвалідності. При перевірці правильності обчислення пенсії було з’ясовано, що ОСОБА_3 працював у 2008 році за цивільно – правовими угодами з відділом освіти Ріпкинської РДА і йому було нараховано 23394,63 грн. З  пенсії ОСОБА_3  почали проводити відрахування. З цього приводу до них звернувся ОСОБА_3 та повідомив, що він ніде не працював та ніяких коштів не отримував.

Свідок ОСОБА_12 в суді показала, що вона працює приватним підприємцем, продає будівельні матеріали. У 2008 році для ЗОШ № 2 купувалися будівельні матеріали як за готівковий та і безготівковий розрахунок. Часто директором школи бралися матеріали «під запис», за них потім розраховувався готівкою ОСОБА_2  

    Крім показів свідків, вина ОСОБА_2 підтверджується доказами, що містяться в матеріалах кримінальної справи.

    Розпорядженням голови Ріпкинської райдержадміністрації від 12.08.2005 року № 57-ОС ОСОБА_2 призначено на посаду начальника відділу освіти Ріпкинської РДА. ( а.с. 216)

    Відповідно до посадової інструкції, начальник відділу освіти розпоряджається коштами, які виділяються на утримання відділу. ( а.с.193-202)

    З визнаних та приєднаних до матеріалів справи в якості речових доказів цивільно - правових договорів, актів  здавання – приймання виконаних робіт та розрахунково – платіжних відомостей видно, що на ім’я ОСОБА_3 була нарахована заробітна плата в сумі 23394,63 грн., а фактично виплачено - 19189,41грн., підставою для виплати стали цивільно – правові договори та акти виконаних робіт, виконавцем в яких вказаний ОСОБА_3 ( а.с.74-94)

З висновків судово – почеркознавчої експертизи № 673 від 29.01.2010 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_3 в графі «виконавець» в цивільно – правових договорах на виконання робіт, укладених між відділом освіти Ріпкинської РДА та ОСОБА_3 від 04.02.2008 року, 10.03.2008 року,21.04.2008 року, 17.06.2008 року,11.08.2008 року, 08.09.2008 року та 10.11.2008 року; в графі «роботу здав» в актах здавання – прийняття робіт від 14.02.2008 року, 28.03.2008 року, 30.04.2008 року,26.06.2008 року, 12.09.2008 року, 30.08.2008 року та 29.11.2008 року; в графі «розпис в отриманні» в розрахунково – платіжних відомостях №213 за квітень 2008 р., №96 за червень 2008 року виконані ОСОБА_2. В решті розрахунково – платіжних відомостей експертом не встановлено ким виконані підписи в зв’язку з обмеженим ідентифікаційним полем, заключним в графічному матеріалі досліджуваних підписів та їх виконанням від імені іншої особи. (а.с. 180 – 183).

Вказаний висновок експерта повністю узгоджується з показами свідка ОСОБА_3 та інших свідків про те, що ОСОБА_3 договори не підписував, грошові кошти не отримував.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі вбачається, що  ОСОБА_3 в 2008 році відділом світи Ріпкинської РДА нараховано заробітну плату на суму 23394,63 грн. (а.с.186)

З довідки відділу освіти Ріпкинської РДА встановлено, що на ім’я ОСОБА_3 у 2008 році, згідно цивільно – правових договорів нараховано 23394,63 грн., а фактично видано, після відрахувань обов’язкових платежів, 19189,41 грн. ( а.с.187)

    Таким чином, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, знаючи про те, що він є розпорядником коштів, які виділяються на утримання відділу освіти, маючи повноваження на укладення цивільно – правових угод від імені відділу, склав фіктивні документи, в які вніс завідомо неправдиві дані, та які стали підставою для  нарахування  та виплати грошових коштів, як заробітної плати, і він, розписавшись у розрахункових відомостях, отримав змогу незаконно заволодіти грошовими коштами і розпорядитися ними на власний розсуд, навіть, і на придбання будівельних матеріалів для ЗОШ № 2.  

Аналізуючи сукупність досліджених доказів суд приходить до висновку, що ці докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, тому суд кладе їх в основу вироку. На підставі  цих доказів вина підсудного ОСОБА_2 у привласненні грошових коштів у сумі 19189,41 грн., а також у внесенні завідомо неправдивих відомостей у офіційні документи повністю знайшла своє підтвердження.

    Доводи підсудного на свій захист є не аргументованими та безпідставними, спростовуються зібраними по справі та перевіреними судом доказами.        

    Умисні дії ОСОБА_2, які виразилися у внесені службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 366 КК України.

    Умисні дії ОСОБА_2, які виразилися у привласненні державних  грошових коштів в сумі 19189,41 грн., шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем підлягають кваліфікації за ч.2 ст. 191 КК України.  

            Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд враховує обставини та наслідки скоєного злочину, а також відомості про особу винного.

    Обставин, пом’якшуючих чи обтяжуючих покарання підсудного, по справі не встановлено.

    ОСОБА_2 як з позитивного боку, так і негативно характеризується по місцю проживання та по місцю роботи, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, являється особою, що постраждала від аварії на ЧАЕС 4 категорії.

    Судом також враховуються пояснення підсудного, які в певній мірі  підтверджуються показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_5, щодо придбання ОСОБА_2 у 2008 році будівельних матеріалів для ремонту школи № 2 при тому, що, як встановлено судом, грошові кошти на ремонт шкіл у 2008 році на відділ освіти не виділялися.

    Вказані обставини, на думку суду, в деякій мірі зменшують ступінь суспільної небезпеки скоєних ОСОБА_2 злочинів, тому справедливим і достатнім покаранням буде остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі  з призначенням додаткового покарання, передбаченого санкціями ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 191 КК України.  

    Враховуючи всі наведені дані про особу підсудного, конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.  

По справі прокурором заявлено цивільний позов в інтересах відділу освіти Ріпкинської РДА. Оскільки представник цивільного позивача в судове засідання так і не з’явився, суд не мав змоги з’ясувати відношення позивача до заявлених вимог, чи підтримуються вони позивачем. В такому випадку, позов прокурора підлягає залишенню без розгляду, відповідно до положень ст. 46 ЦПК України.

Судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 183,95 грн. підлягають стягненню з підсудного на користь держави.

    Міра запобіжного заходу не обиралась, тому враховуючи поведінку підсудного під час досудового слідства та розгляду справи судом, необхідності в її застосуванні не має.

    Речові докази слід залишити зберігатися в матеріалах справи.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 К П К  України, с у д ,                                          

                                                           ЗАСУДИВ:

            ОСОБА_2 визнати винним:

- у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 366 КК України і призначити йому  покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади пов’язані з адміністративно – господарськими функціями на строк 2 роки.

- у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 191 КК України і призначити йому  покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади пов’язані з адміністративно – господарськими функціями на строк 2 роки 6 місяців.

    На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права    обіймати керівні посади пов’язані з адміністративно – господарськими функціями на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

    На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно зі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покласти наступні обов’язки:

- повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 183,95 грн.

Цивільний позов прокурора Ріпкинського району в інтересах відділу освіти Ріпкинської РДА  - залишити без розгляду.

            Речові докази  залишити на зберігання  в матеріалах  кримінальній справі.

            На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області.

                     Суддя                               О.В. Павленко