Справа №2-2574
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 липня 2010р. Святошиський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Мягковому О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Святошнисьокї районної
у м.Києві державної адміністрації
про визнання дій незаконними та зобов*язання здійснити перерахунок разової
компенсації і щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду ІІ групи внаслідок
аварії на ЧАЕС, -
В с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації
та просив:
- поновити трирічний строк позовної давності у зв*язку зі станом здоров*я,
- визнати дії відповідача незаконними щодо відмови провести перерахунок і виплату разової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду ІІ групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,
- зобов*язати відповідача нарахувати і виплатити йому одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат і щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат з 18.06.2007р., як інваліду ІІ групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,
обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії і з 18.06.2007р. та безстроково є інвалідом ІІ групи по захворюванню, пов*язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у зв*язку з чим має право на отримання одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат і щорічної допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, передбачених частинами 1 і 4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачувались йому в розмірі, значно меншому, ніж передбачено законом. Відповідач відмовив йому у перерахунку і виплаті одноразової компенсації і щорічної допомоги, мотивуючи тим, що зазначені виплати відбуваються у відповідності до постанови КМ України №836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 284 грн. 40 коп. і постанови КМ України №562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка в період з 2007р. по 2009р. складала 120 грн. Таку відмову вважав незаконною і просив задовольнити позов на підставі ст.19 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В судове засідання ОСОБА_1 не з*явився, просить розглядати справу у його відсутності та задовольнити позов, про що надав суду заяву (а.с. 12).
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності позивача на підставі пункту 4 частини 1 ст.169 ЦПК України.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, направив до суду письмові заперечення проти позову, де вказує на законність дій відповідача і безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 і просить розглядати справу у відсутності його представника (а.с. 14-15 – заперечення).
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі матеріалів, що є в справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Категорії 1 (а.с. 6 – копія посвідчення і вкладки до нього).
ОСОБА_1 з 18.06.2007р. є інвалідом ІІ групи безстроково у зв*язку із захворюванням, пов*язаним з роботами на ЧАЕС (а.с. 5 – копія довідки МСЕК, а.с. 7 – копія експертного висновку).
23.03.2010р. ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації із заявою про перерахунок і виплату одноразової компенсації і щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду ІІ групи внаслідок аварії на ЧАЕС категорії №1 (а.с. 4 – копія заяви), але отримав відмову (а.с. 8-9 – копія листа-відповіді).
Згідно частини 1 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачена виплата одноразової грошової компенсації учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка виплачується в розмірі: інвалідам ІІ групи – 45 мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.
У відповідності до частини 4 вказаного вище Закону, щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам І і ІІ групи – п*ять мінімальних заробітних плат.
Відповідно до частини 5 ст.48 цього ж Закону, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачає, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім*ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АСЕ та смерть яких пов*язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р. та №562 від 12.07.2005р. були передбачені розміри допомоги для визначених категорій громадян, до яких належить позивач.
Крім цього, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім*ям, які втратили годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть їх пов*язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 ст.3 Конституції України – права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов*язком держави.
Згідно зі ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 отримував одноразову компенсацію і щорічну соціальну допомогу, однак не в тому розмірі, як було передбачено законом.
В частині 7 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Зі змісту зазначених вище норм Закону не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а навпаки передбачено обов*язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішенні питання про розмір разової компенсації і грошової допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає застосуванню саме ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положення Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки щодо розміру мінімальної заробітної плати.
Суд також враховує, що позивач просить провести перерахунок і стягнення за період з 18.06.2007р., тобто в межах трирічного строку позовної давності.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок і стягнення одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат і щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат як постраждалому в наслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 18.06.2007р., тобто з дня, коли це право виникло у позивача, з урахуванням виплачених сум, підлягають задоволенню.
Що стосується способу захисту цивільного права, який обрано позивачем, суд приходить до наступного.
Так, в пункті 10) частини 2 ст.16 ЦК України, як спосіб захисту цивільного права та інтересу судом вказано визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В даному випадку, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 відповідають способам захисту цивільних справ та інтересів судом в порядку цивільного судочинства згідно вимог частини 2 ст.16 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 3, 19, 22, 64 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 16, 257 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 169, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат і щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду ІІ групи внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - незаконними.
Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат і щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду ІІ групи в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.06.2007р., з відрахуванням вже проведених виплат та виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законами України «Про державний бюджет» на відповідний рік.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Справа №2-2574
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 липня 2010р. Святошиський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Мягковому О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Святошнисьокї районної
у м.Києві державної адміністрації
про визнання дій незаконними та зобов*язання здійснити перерахунок разової
компенсації і щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду ІІ групи внаслідок
аварії на ЧАЕС, -
Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат і щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду ІІ групи внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - незаконними.
Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат і щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду ІІ групи в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.06.2007р., з відрахуванням вже проведених виплат та виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законами України «Про державний бюджет» на відповідний рік.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
22.07.2010р. УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО
ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ СВЯТОШИНСЬКОЇ
ЧЛ-06 РАЙОННОЇ У М.КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
03148, м.Київ, вул.Г.Юри, 14-Б
Святошинський районний суд м.Києва направляє копію постанови суду від 22.07.2010р. для відома.
Додаток: на 2 аркушах.
СУДДЯ: А.П.ЧАЛА
СЕКРЕТАР:
22.07.2010р. УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО
ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ СВЯТОШИНСЬКОЇ
ЧЛ-06 РАЙОННОЇ У М.КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
03148, м.Київ, вул.Г.Юри, 14-Б
Святошинський районний суд м.Києва направляє копію постанови суду від 22.07.2010р. для відома.
Додаток: на 2 аркушах.
СУДДЯ: А.П.ЧАЛА
СЕКРЕТАР: