Справа № 2-А-120/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11 травня 2010 року         Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

            судді                    Герасимчук Н.П.,

            при секретарі            Кузьмуку М.Л.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір’я  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС Шепетівського взводу ДПС ДАІ старшини міліції Солонця Ігоря Валентиновича про визнання дій неправомірними,  

В С Т А Н О В И В :

      23.04.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, надання дозволу для добровільної сплати штрафу, в якому вказав, що постановою №189044 від 25.02.2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення правил зупинки та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Вину у здійсненні зупинки менше ніж за 30м. до посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів визнав, протокол про адміністративне правопорушення та постанову підписав. Отримав постанову  про відкриття виконавчого провадження, згідно якої він повинний сплатити штраф у подвійному розмірі. Вказав, що ні копію протоколу про адміністративне правопорушення, ні копію постанови інспектор ДАІ йому не вручив, їх копії не направлені за місцем його проживання.      

    В судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що в протоколі та постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності підписався за те, що винен у порушенні Правил дорожнього руху, проте працівник ВДАІ не повідомляв його про стягнення штрафу в подвійному розмірі при несплаті штрафу протягом 15 днів, не вручив йому протоколу та постанови про адміністративне правопорушення.  Постанову про відкриття виконавчого провадження про сплату штрафу в сумі 510 грн. отримав в квітні місяці 2010 року.      

 Відповідач, належним чином і своєчасно повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

 При таких обставинах суд діє відповідно до ч.4 ст.128 КАС України згідно якої у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

   Судом встановлено, що позивач 25.02.2010 року о 09 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем марки ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області, здійснив зупинку менше як за 30 м. до посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів за що постановою відповідача серія ВХ №189044 від 25.02.2010 року притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.15.9 ПДР у вигляді штрафу в сумі 255 грн. відповідальність за  яке, передбачена ч.1 ст.122 КУАП.

    П. 15.9 « е » Постанови КМ України від 10.10.2001року №1306 "Про Правила дорожнього руху" встановлено, що зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків

      Дії позивача суперечили вказаним вимогам та не заперечуються ним.

      21.04 .2010 року позивач сплатив штраф в сумі 255 грн.

     Разом з тим позивач заперечує факт отримання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення в день вчинення правопорушення.  

     Частиною 1 ст.307 КУАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

    Згідно ст.308 цього Кодексу у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

   У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

 Тобто, подвійний розмір штрафу може стягуватися після спливу 15 днів з дня вручення  йому постанови про накладення штрафу. В судовому засіданні відповідачем не надано доказів, що постанова була вручена позивачу 25.02.2010 року.  При таких обставинах суд вважає, що направлення постанови про примусове стягнення штрафу і в подвійному розмірі без вручення її правопорушнику було неправомірним.  

    Керуючись ст.ст. 122 ч.1, 289, 293, 307, 308  КУАП України, ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 100, 138, 159-163, 167, 186  КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

     Позовну заяву ОСОБА_1 до ІДПС Шепетівського взводу ДПС ДАІ старшини міліції Солонець Ігоря Валентиновича про визнання дій неправомірними задовольнити.

     Направлення постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВХ №189044 від 25.02.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУАП на примусове виконання у відділ ДВС Білогірського РУЮ про стягнення штрафу в подвійному розмірі визнати неправомірною. Зобов’язати ВДАІ Білогірського району та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області постанову відкликати.  

 Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду  шляхом подачі протягом 10 днів з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.186 КАС України.

  Суддя Білогірського районного суду                       Н.П.Герасимчук