Копія.                                    

Справа № 2-а-1571/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 липня 2010 року Глухівський міськрайонний суд  Сумської області  в складі:

головуючого судді  Кривцової Г.В.,

    при  секретарі  Кабановій Л.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Охтирського взводу ДПС ВДАІ ГУМВС України в Сумській області Панасюри Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,  

В С Т А Н О В И В :

24 червня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19 червня 2010 року інспектором ДПС Охтирського взводу ДПС Панасюрою М.М. було винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення адміністративного стягнення  у виді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач вважає дану постанову незаконною, так як він не порушував правил дорожнього руху. Пояснює, що 19 червня 2010 року він рухався на автомобілі КАМАЗ-5320 д.н. НОМЕР_1 в напрямку Глухів-Суми-Охтирка-Полтава без вантажу. Під час руху по населеному пункту Охтирка він з метою огляду транспортного засобу здійснив зупинку біля правого краю проїзної частини.  Оглядовості дорожніх знаків його транспортний засіб не перешкоджав. Однак працівником ДАІ Панасюрою М.М. було складено постанову, де вказано, що позивач порушив вимоги знаку 15.9 (з): зупинка забороняється у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки. При цьому пояснення позивача про те, що він не порушував ПДР, не були прийняті до уваги інспектором. Також позивач вказує, що йому не були роз’яснені його права, а протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення були складені одночасно, а внести пояснення в протокол йому було дозволено вже після винесення постанови. Тому позивач просить скасувати вказану постанову як протиправну.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, та пояснив, що ні в запереченні, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові про накладення адміністративного стягнення не було вказано, що позивач керував автомобілем КАМАЗ з причепом. З наданих до заперечень фотознімків вбачається лише номер причепу, але не видно номеру автомобіля. Вказаним причепом могла керувати будь-яка інша особа. Фотознімки зроблені без прив’язки до місцевості, і з них незрозуміло, де знаходиться транспортний засіб. До заперечення відповідач не додав пояснень свідків, хоча посилається на свідків у протоколі. Крім того, у протоколі немає посилань на те, що проводилась фотозйомка. Тому представник позивач вважає, що відповідачем не надано доказів того, що позивач вчинив дане правопорушення.

В судове засідання відповідач – інспектор Охтирського взводу ДПС Панасюра М.М. не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, подав письмові заперечення на позов.

Як вбачається із заперечень відповідача, він вважає позовні вимоги необґрунтованими, і посилається на те, що 19 червня 2010 року під час несення служби на автодорозі Харків-Охтирка в м. Охтирка по провул. Кирилівському о 13-40 годині інспектор ДПС Панасюра М.М. виявив, що водій автомобіля КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 здійснив зупинку транспортного засобу біля кафе у місці, де зупинений транспортний засіб закрив від інших учасників дорожнього руху дорожні знаки, чим порушив вимоги п. 15.9 «з». В зв’язку з цим порушенням був складений протокол відносно водія ОСОБА_2 Водій не погодився з порушенням, і йому була надана можливість внести свої пояснення у протокол. Також інспектор ДПС залучив до складання протоколу двох свідків, які підписали протокол, і  крім того, сфотографував місце правопорушення. Після цього інспектор ДПС склав постанову про накладення штрафу. Оригінал справи про адміністративне правопорушення разом з протоколом, постановою та фотографіями були направлені у Глухівське відділення ДАІ.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши заперечення відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2010 року в м. Охтирка Сумської області інспектором ДПС Охтирського взводу ДПС Панасюрою М.М. було складено протокол серії ВМ1 № 003546 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, де зазначено, що 19 червня 2010 року о 18-40 год. в м. Охтирська по вул. Кириківська керуючи вантажним автомобілем КАМАЗ-5320 д.н. НОМЕР_1, здійснив зупинку у місці, де транспортний засіб закрив від інших учасників руху дорожні знаки (а.с.4).

Постановою серії ВМ № 138575 від 19 червня 2010 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с.3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом (КУпАП).

Строк оскарження постанови про справі про адміністративне правопорушення, визначений ст. 289 КУпАП і становить 10 днів з дня винесення постанови.

Строк оскарження позивачем не пропущено.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного  вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідач проти позову заперечує, і надає суду наступні докази правомірності свого рішення.

Так, з заперечень відповідача вбачається, що він склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за участю двох свідків, і крім того, сфотографував місце події.

З наданих суду фотознімків дійсно вбачається, що автомобіль КАМАЗ з причепом № НОМЕР_2 зупинений в такому місці, де він закриває іншим учасникам дорожнього руху дорожні знаки (а.с.29).

Позивач не заперечував самого факту його зупинки в м. Охтирка 19 червня 2010 року.

При цьому ствердження позивача, які він написав у протоколі про те, що знаку «Зупинка заборонена» там не було, суд вважає непереконливими, оскільки відповідно до п. 15.9 «з» Правил дорожнього руху, зупинка забороняється у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки, а з наданих суду фотознімків вбачається, що в даному випадку транспортний засіб, яким керував позивач (вантажний автомобіль КАМАЗ з причепом) під час його зупинки дійсно закрив огляд на дорожні знаки іншим учасникам дорожнього руху.

В поясненні, яке позивач написав у протоколі про адміністративне правопорушення, він вказав, що він зупинився біля кафе, знака, що забороняє зупинку, не було. Будь-яких інших підстав, чому він заперечує проти протоколу, позивач не вказав (а.с.4).    

Посилання представника позивача на те, що позивач ОСОБА_4 19 червня 2010 року керував автомобілем без причепа, і що фотознімки могли бути зроблені в будь-якому іншому місці і в інший час, суд вважає необґрунтованими, так як позивач в позові зазначав інші підстави, з яких він не згоден з постановою, при цьому взагалі не згадував про те, що він керував автомобілем без причепа.

Стосовно належності причепу, зображеного на фотознімках, то з повідомлення Глухівського ВРЕР вбачається, що причіп марки ГКБ з державним номером НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_5, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1. Право керування даним причепом має ОСОБА_4 (а.с.37).

При цьому суд звертає увагу, що автомобіль КАМАЗ д.н. НОМЕР_1, яким керував позивач, зареєстрований за ОСОБА_6, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Тобто і автомобіль, і причеп зареєстровані за членами однієї сім’ї, за однією адресою, а позивач має право керування вказаними транспортними засобами, що також є доказами у справі.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем надано достатньо доказів, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Доводи позивача, крім усних пояснень його представника, нічим не підтверджуються, при цьому сам позивач для дачі особистих пояснень в суд не з’явився.  

Враховуючи викладене, суд вважає, що в справі маються належні докази скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: порушення правил зупинки, а тому адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – не підлягає задоволенню.        

Керуючись ст.ст. 288, 293 КпАП України, ст.ст. 9, 11, 69, 71, 122, 128, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора ДПС Охтирського взводу ДПС ВДАІ ГУМВС України в Сумській області Панасюри Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня отримання копії постанови та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ (підпис).

Копія вірна.

    Суддя Глухівського міськрайонного суду                   Г.В. Кривцова

Д О В І Д К А

    Постанова Глухівського міськрайонного суду від 27 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Охтирського взводу ДПС ВДАІ ГУМВС України в Сумській області Панасюри Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності  – не набрала законної сили.

    Суддя Глухівського міськрайонного суду                 Г.В. Кривцова