Справа №2-а-2235/ 2010р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року
Фрунзенський районний суд м. Харькова. у складі: головуючого – судді Алфьорової Т.М., за участю секретаря судових засідань Савченко В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС м.д.м. Мерефа БДПС ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області – прапорщика міліції Сосюрко Івана Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
встановив :
Позивач ОСОБА_2 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова, як адміністративного суду за місцем свого проживання, з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС м.д.м. Мерефа БДПС ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області – прапорщика міліції Сосюрко І.М. про скасування винесеної відповідачем постанови від 08.05.2010 року, серія АХ № 165223, про накладення на нею адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
В обґрунтування позову вона посилається на те, що відповідач, являючись посадовою особою органу державної влади – ДАІ УМВС України в м. Харкові, який чинним законодавством України надано право вирішення питань, щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, 08.05.2010 р. без достатніх на те законних підстав виніс вищезазначену постанову про накладення на неї стягнення у вигляді штрафу. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності був визнаний факт порушення нею п. 18.1 ПДР, тобто руху. Вона вважає, що дії інспектора неправомірні, а постанова незаконна, складена з істотними порушеннями, ніяких доказів, не було. 08.05.2010 року вона рухалася по автодорозі Харків – Сімферополь - Алушта – Ялта і на 31 км. була зупинена інспектором ДАІ. До нерегульованого перехрестя вона приближалась зі швидкістю 20-25 км./год., так як дорожнє покриття не дозволяло рухатися з більшою швидкістю. В момент знаходження її автомобілю на пішохідному переході з боку руху зустрічного транспорту почав рухатися пішохід. Гальмування її автомобілю призвело б до його зупинки безпосередньо на пішохідному переході. Вважає, що її автомобіль не створював перешкоди або небезпеку пішоходу. На той час, в автомобілі знаходилися два пасажира, які не були записані у протоколі. Пішохід також не був залучений в якості свідка. Просить скасувати цю постанову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала заявлений позов у повному обсязі, та надала пояснення згідно викладеного вище.
Відповідач - інспектора ДПС взводу ДПС м.д.м. Мерефа БДПС ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області – прапорщик міліції Сосюрко І.М.. будучі суб’єктом владних повноважень і будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду через місце роботи, в судове засідання не з`явився, а тому справа у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України була розглянута за його відсутністю.
Суд, вислухавши позивача, свідка та дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав:
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди зобов’язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як свідчать матеріали справи, 08.05.2010 року відносно позивача ОСОБА_2 інспектором ДПС взводу ДПС м.д.м. Мерефа БДПС ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області – Сосюро І.М. . складений протокол про порушення п. п. 18.1 ПДР України та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122.ч.І КУПАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Так, згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення, 08.05.2010 року о11 год. 20 хв. ОСОБА_2 . керуючи автомобілем „Шевролет Авео” держаний номер НОМЕР_1 не надала перевагу в русі пішоходу на нерегульованому пішохідному переході позначеному дорожніми знаками: 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід», чим порушила п.18.1 ПДР.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, потерпілими, експертизою, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням прав, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 18.1 Правил дорожнього руху – водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких бути створена перешкода чи небезпека.
Позивач ОСОБА_2 не заперечувала проти того, що пішохід з боку руху зустрічного транспорту почав рухатися, щоб перейти дорогу, тому суд вважає, що в даному випадку для пішохода була небезпека з боку водія автомобіля, який продовжував рух.
Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 255 КУпАП складений уповноваженою на те посадовою особою, зміст протоколу та постанови відповідає вимогам ст.. 283 КУпАП, при обранні виду та розміру адміністративного стягнення враховано характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника.
Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи вищевикладені обставини , суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 70, 71, 160, 161, 162, 167 КАС України, ч. 2 ст. 122, ст. 293 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС м.д.м. Мерефа БДПС ОДДЗ ГУМВС України в Харківській області – прапорщика міліції Сосюрко Івана Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження , або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя –