Справа № 2-2740/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 р.                                                                             Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді Букіній О.М.

                    при  секретарі       Волошиній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві  цивільну справу  за позовом  Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -  

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 946, 49 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем, що мешкає за адресою : АДРЕСА_1 було укладено договір про користування електричною енергією від 29.03.2002 року № 07150002405, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання надійно постачати відповідачу електричну енергію в необхідних йому обсягах, відповідно до потужності електроустановок споживача з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а відповідач зобов’язався оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Позивач виконав умови договору та надав відповідачу послуги щодо постачання електричної енергії.

Однак, відповідач своїх зобов’язань щодо сплати за спожиту електричну енергію не виконав, у зв’язку з чим у останнього станом на квітень 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 946, 49 гривень.

В судовому засіданні представник позивача  пояснила, що відповідачем добровільну погашено заборгованість у розмірі  946, 49 грн.,  а тому представник позивача позов не підтримала та просила постановити рішення зі сплатою понесених позивачем судових витрат.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем, що мешкає за адресою : АДРЕСА_1 було укладено договір про користування електричною енергією від 29.03.2002 року № 07150002405 (а.с.11).

Судом встановлено, що позивач виконав умови Договору та надав відповідачу послуги щодо постачання електричної енергії, що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с.9-10).

У свою чергу відповідач своїх зобов’язань відповідно до Договору, щодо сплати за спожиту електричну енергію не виконав, у зв’язку з чим у останнього станом на квітень 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 2 352, 12 гривень, що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с.9-10).    

Відповідно до п. 3 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричної енергією, укладеного між споживачем та енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з типовим договором про користування електричною енергією.

Згідно положень п.п. 1, 11 укладеного між сторонами Договору енергопостачальник бере на себе зобов’язання надійно постачати спожиту електричну енергію в необхідних йому обсягах відповідно до потужності електроустановок споживача з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживач зобов’язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Згідно положень п. 27 вищенаведених Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання енергетики України від 20 липня 2006 року № 926 «Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та внесення змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, складає 0, 2436 гривень.

Згідно п. 42 Правил споживач електричної енергії зобов’язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним своїх грошових зобов’язань.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Судом встановлено та представником позивача в судовому засіданні не заперечувалося, що станом на 14 червня 2010 року відповідач в повному обсязі погасив заборгованість перед позивачем перерахувавши останньому 946, 49 гривень, що додатково підтверджується випискою з особового рахунку (а.с.23-24).

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що відповідачем добровільно погашено заборгованість після пред»явлення позову, таким чином предмет спору відсутній,  позивач позовні вимоги не підтримує, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача.  

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з відповідача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума державного мита в розмірі  51, 00 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30, 00 грн., а всього 81, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 714 ЦК України, п.п. 3, 27, 42 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, ст.ст.3,4, 10,11,  57-60, 88, 89, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

 В задоволенні позову Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» судовий збір у сумі 51, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30, 00 грн., а всього 81 грн. 00 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: