Справа №2-1669/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Заочне
31 травня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої - судді Курус Р.І.
при секретарі - Антоненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до договору дарування квартири від 13.10.1998 року їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Зазначає, що у вказаній квартирі зареєстрований її колишній чоловік - відповідач по справі – ОСОБА_2, який фактично в ній не проживає більше року, оскільки виїхав у невідомому напрямку. Факт відсутності відповідача в зазначеній вище квартирі підтверджується відповідним актом від 14.04.2010 року. Вказує, що всі витрати по обслуговуванню квартирі змушена нести сама, а реєстрація в ній відповідача носить чисто формальний характер, оскільки останній будь-якої участі в утриманні квартири не приймає. У зв'язку з вищенаведеними обставинами просить ухвалити рішення, яким визнати відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.
В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала та дала пояснення, які по суті, змісту і мотивам відповідають викладеному в позовній заяві, яку просить задоволити, провівши заочний розгляд справи.
Відповідач в судове засідання не з’явився, не повідомивши причин, хоча був своєчасно повідомлений про час та місце судового засідання через оголошення в пресі і, керуючись п. 9 ст. 74 ЦПК України, суд вважає цю особу повідомленою про дату судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у її відсутності.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду не таке.
Небажання відповідачки надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Як вбачається з договору дарування квартири від 13.10.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Стебницької державної нотаріальної контори – Шандра Л.М., позивачка є власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до копії будинкової книги, у зазначеній вище квартирі є зареєстрованими позивачка та відповідач ОСОБА_2
Актом перевірки від 14.04.2010 року, складеним КП "МВУЖКГ", встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає з вересня місяця 2008 року.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що часто відвідують позивачку і відповідача в її квартирі вони не бачили з січня 2009 року. Останній добровільно забрав з квартири всі свої речі і виїхав у невідомому їм напрямку. Відтоді вони його не бачили ні в квартирі позивачки, ні в будь-якому іншому місці.
Частиною першою ст. 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, оскільки відповідач добровільно залишив спірне житло і в ньому не проживає понад встановлені ст. 71 ЖК України терміни, не сплачує комунальних послуг, а позивач, як власник житла, відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України має право вільно володіти, користуватися та на підставі ст. 319 ЦК України - розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд, а відповідно до ст. 391 ЦК України - має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном, зокрема, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житлом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, ст. ст. 71, 72, 163 ЖК України, ст. ст. 317, 319, 391 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
Справа №2-1669/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
В с т у п н а т а р е з о л ю т и в н а ч а с т и н а
Заочне
31 травня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої - судді Курус Р.І.
при секретарі - Антоненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и в :
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою в обґрунтуванні доводів позивача, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя