Справа №2-620/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року           Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб – ОСОБА_5, Комунального підприємства "Будинкова управа №3" про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -  

в с т а н о в и в :

Позивач - виконавчий комітет Дрогобицької міської ради звернувся до суду з позовом до відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою №42 (стара нумерація – кімнати №№58, 59) в будинку на АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову посилається на те, що будинок на АДРЕСА_1 належить до житлового фонду Дрогобицької міської ради та знаходиться на балансі КП "Будинкова управа №3". 21.04.1982 року ОСОБА_2, яка працювала на ВАТ "Дрогобицький долотний завод", був виданий ордер №60 на зайняття жилої площі кімнат №58, №59 гуртожитку Дрогобицького долотного заводу на АДРЕСА_1.

Вказує, що в ході перевірки, проведеної КП "Будинкова управа №3", виявлено, що ОСОБА_1 та члени його сім’ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не проживають за адресою АДРЕСА_1 в кімнатах №58, №59 з 1996 року. Це підтверджується складеними актами перевірки паспортного режиму від 27.11.2008 року, 08.02.2009 року та 07.05.2009 року, а також свідченнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

При таких обставинах вважає, що відповідно до ст. 71 ЖК України, непроживання відповідачів в кімнатах №58, №59 на АДРЕСА_1 понад шість місяців є підставою для визнання цих осіб такими, що втратили право на проживання в цьому житлі.

В судовому засіданні представник позивача – О.Петренко підтримав позовні вимоги, пояснивши, що 27.03.2008 року виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради було прийнято рішення за №64, яким присвоєно номери квартирам в будинку АДРЕСА_1. Сім’я ОСОБА_4 відмовилась від отримання нового ордеру вже на квартиру №42 (кім. №№58, 59 стара нумерація). Також вказав, що станом на 19.04.2010 року заборгованість по оплаті за обслуговування будинку і прибудинкової території відповідачів становить 44,05  грн., заборгованості за послуги водопостачання не має. Вважає, що відповідачі без поважних на те причин не проживають в спірному житлі, а тому просить позов задоволити.

Представник відповідачів ОСОБА_9 та відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позову не визнали, зазначивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються працівниками Костал Контакт Систем о.о.о. у с. Ченков в Чеській республіці. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають за цією ж адресою, однак, на сьогоднішній день, здійснюють догляд за бабцею, якій виповнилось 80 років і яка потребує сторонньої допомоги. Бабця мешкає в селі Грушів Дрогобицького району. Зазначили, що зі складених актів перевірки паспортного режиму не вбачається коли саме було проведено перевірку, в них не вказані години такої перевірки. Комунальні послуги ними оплачуються вчасно, заборгованості не має. Крім цього, вказали, що ту обставину, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 проживають в кімнатах гуртожитку, часто виїжджають в село до баби, а ОСОБА_1, ОСОБА_2 також приїжджають додому на час відпустки було встановлено рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі №2-2895/2006р. від 08.12.2006 року, яке набрало законної сили.

Разом з тим, ще однією підставою, яка перешкоджає сім’ї ОСОБА_2 мешкати в спірному приміщенні, є те, що сусідами на поверсі самовільно здійснено перепланування, внаслідок якого їхню сім"ю санвузла, кухні, коридору, що не дає можливості проживати в кімнатах. У зв’язку з цим вони звернулись до суду з позовом про відновлення становища, яке існувало до порушення. На сьогоднішній день розгляд справи зупинено до вирішення цієї.

При таких обставинах просять в позові відмовити.  

Третя особа – ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_11 позов підтримали та суду пояснили, що сім’я ОСОБА_2 з 1996 року не проживає в спірному житлі. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працюють в Чеській республіці, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають в с. Грушів Дрогобицького району, там навчались та працюють, ніколи не приїжджають в будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 ствердила, що дійсно здійснила перепланування квартири відповідно до погодженого проекту, не порушивши при цьому прав ОСОБА_1 та його сім’ї, а дії останніх перешкоджають сусідам завершити процедуру приватизацію ними своїх квартир.

Представник третьої особи КП "Будинкова управа №3" - Мудрик М.Ф. позов підтримала та пояснила, що працівниками КП "Будинкова управа №3" було складено акти перевірки паспортного режиму, якими встановлено, що сім’я ОСОБА_1 не проживає в квартирі №42 (стара нумерація – кімнати №58, №59) на АДРЕСА_1 понад шість місяців. Жодного проекту на перепланування будинку по АДРЕСА_1  

 Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є безпідставним та задоволенню не підлягає, виодячи з наступни міркувань.  

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Як вбачається з копії ордеру №60 від 21.04.1982 року, ОСОБА_2 було виділено кімнати №58, №59 в гуртожитку на АДРЕСА_1

Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 15.11.2001 року за №307 "Про передачу у комунальну власність відомчих житлових будинків ВАТ "Дрогобицький долотний завод" було передано з балансу ВАТ "Дрогобицький долотний завод" на баланс ДКП "Будинкова управа №3" житловий будинок на АДРЕСА_1 визнано його житловим будинком для забезпечення житлом малосімейних родин.

Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 27.03.2008 року за №64 "Про присвоєння номерів квартирам в будинку №13 на вулиці Пушкіна в м. Дрогобичі", зокрема, кімнатам №58, №59 присвоєно номер квартири - 42.

Актами перевірки паспортного режиму на АДРЕСА_1 кім. 58, 59 (згідно старої нумерації) від 27.11.2008 року, від 18.02.2009 року, від 07.05.2009 року встановлено, що на час здійснення перевірки ОСОБА_1, 1954 р.н., та членів його сім’ї – дружини ОСОБА_2 1954, р.н., ОСОБА_4, 1986 р.н., ОСОБА_3, 1979 р.н., в квартирі не було. Факт непроживання в кімнатах №№58, 59 засвідчують свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Відповідно до посвідчень від 24.02.2010 року, Костал Контакт Систем о.о.о. засвідчила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є працівниками Костал Контакт Систем о.о.о. організаційної ланки Ченков відповідно з 05.10.2000 та з 15.06.1999 року і їх трудові відносини продовжуються до тепер.

Суд вважає подані документи належними, допустимими та такими, що відповідають ст. 64 ЦПК України, оскільки подані в оригіналі, з відповідними печатками, підписом та перекладені на українську мову. Жодних доказів щодо недійсності цих документів та відсутність повноважень у перекладача, який здійснював їхній переклад, третьою особою – ОСОБА_5 та її представником суду не представлено, а тому є голослівними і судом братись до уваги не можуть.  

З довідки Грушівської сільської ради від 26.04.2010 року за №465 вбачається, що бабця ОСОБА_4 – ОСОБА_13 проживає в АДРЕСА_2.

Довідка Дрогобицької районної лікарні №3 с. Грушів від 26.04.2010 року підтверджує те, що ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженка с. Грушів Дрогобицького району, пенсіонерка, учасник війни, дійсно знаходиться на диспансерному обліку в Дрогобицькій районній лікарні №3 с. Грушів і потребує стороннього догляду. Діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. Часті гіпертонічні кризи.

З позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вбачається, що позивачі просили привести у попередній стан кімнати згідно до поверхового плану 1976 року четвертого поверху будинку АДРЕСА_1 у м. Дрогобичі.

В листах Департаменту міського господарства від 30.01.2008 року №22, від 16.11.2007 року №1429, від 22.08.2007 року №746 йде мова про те, що немає згоди мешканців четвертого поверху на АДРЕСА_1 щодо його реконструкції, а відтак мешканці повинні проживати в своїх квартирах-кімнатах, користуючись комунальними вигодами та кухнею.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначили, що сім’я ОСОБА_4 не проживає в кімнатах №58, №59 на АДРЕСА_1 приблизно з 1996 року, підтвердили, що існує конфлікт з даною сім’єю щодо реконструкції четвертого поверху.

З рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2006 року, яке залишено без змін ухвалою колегії судів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 22.12.209 року, вбачається, що позивач 21.08.2006 року звертався до суду  позовом відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням і в позові було відмовлено. При цьому, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_15 ствердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час відпустки приїжджають додому, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають в кімнатах гуртожитку, часто виїжджають в село до баби.  

З розрахунку заборгованості, наданого КП "Будинкова управа №3" від 19.04.2010 року вбачається, що борг по квартплаті за квартиру №42 на АДРЕСА_1 становить 44,05 грн. В листі КП "Дрогобичводоканал" від 16.04.2010 року №722 зазначено, що заборгованості за послуги водопостачання станом на 01.04.2010 року за адресою АДРЕСА_1 не має.

Згідно ч. 2 ст. 71 ЖК України якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Абзацом 1 пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" визначено, що у справах про  визнання  наймача  або  члена  його  сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати  причини  відсутності   відповідача   понад встановлені   строки.   В   разі   їх  поважності  (перебування  у відрядженні,   у   осіб,   які   потребують   догляду,   внаслідок неправомірної   поведінки   інших  членів  сім'ї  тощо)  суд  може продовжити пропущений строк.

При таких обставинах суд приходить до переконання, що відсутність відповідачів – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв’язку з роботою в Чеській республіці, здійснення відповідачами – ОСОБА_4 та ОСОБА_3 догляду за бабцею, яка потребує постійного піклування та те, що мешканцями здійснюється реконструкція четвертого поверху, з якою не погоджуються відповідачі по даній справі, вказуючи, що позбавлені приміщень загального користування: кухні, санвузла, коридору є достатнім доказом поважності причини не проживання у спірному житловому приміщенні. На ці обставини не впливає й зміна статусу будинку гуртожитку, а також передача його на баланс третьої особи – КП "БУ-3", оскільки відповідачі були належним чином зареєстровані за місцем проживання у спірному житловому приміщенні.

З огляду на вказане суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з позивача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 8,50 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, суд, -  

  в и р і ш и в:

В задоволенні позову виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб – ОСОБА_5, Комунального підприємства "Будинкова управа №3" про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – відмовити.    

Стягнути з виконавчого комітету Дрогобицької міської ради 8,50 грн. судового збору в дохід держави.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя              

Справа №2-620/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

В с т у п н а   т а  р е з о л ю т и в н а   ч а с т и н а

30 червня 2010 року           Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб – ОСОБА_5, Комунального підприємства "Будинкова управа №3" про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -  

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд, -  

  в и р і ш и в:

В задоволенні позову виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб – ОСОБА_5, Комунального підприємства "Будинкова управа №3" про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – відмовити.    

Стягнути з виконавчого комітету Дрогобицької міської ради 8,50 грн. судового збору в дохід держави.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя