Справа №2-2000/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Заочне

        30 червня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої    - судді Курус Р.І.

при секретарі -          Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, відсотків за прострочення грошового зобов'язання та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

28.05.2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.02.2009 року позичив відповідачу по справі 4 000 грн. На підтвердження укладення договору позики відповідачем було власноручно написано розписку, яка підтверджує отримання ним вказаної суми. Вказує, що відповідач в усній формі зобов’язався повернути йому вказану суму на першу вимогу. Коли ж позивач, в червні місяці 2009 року звернувся з вимогою до відповідача про повернення боргу, то останній пообіцяв повернути вказану суму протягом кількох днів. Однак, ні через декілька днів, ні по сьогоднішній день, борг відповідачем не повернуто. Вважає такі дії відповідача неправомірними, такими, що суперечать чинному законодавству, а тому просить стягнути з останнього 4 000 грн. боргу за договором позики, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 120 грн. (4 000 х 3%) та 2000 грн. моральної шкоди.

В судове засідання від позивача надійшла заява, в якій він просить справу розглядати у його відсутності та задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, не повідомивши причин, хоча повістка йому була направлена своєчасно на останню відому судові адресу і, керуючись ст. 224 ЦПК України, суд вважає цю особу повідомленою про час та місце судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши заочний розгляд справи.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України .

Як встановлено матеріалами справи, 27.02.2009 року ОСОБА_1 позичив відповідачу ОСОБА_2 4000 грн. (копія розписки), які зобов’язався повернути на першу ж вимогу, яку позивач пред’явив у червні місяці 2009 року. Таким чином, сторони визначили строк виконання зобов’язання – червень місяць 2009 року.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не виконав умов договору – не повернув позивачу станом на час розгляду справи .грошові кошти в сумі 4000,00 грн. Таким чином суд приходить до переконання, що відповідач прострочив виконання свого зобов’язання з липня місяця 2009 року.

Права ОСОБА_1 порушені невиконанням зобов'язання відповідачем, а тому підлягають судовому захисту зі стягненням з відповідача суми боргу в розмірі 4000,00 грн.  

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, і зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи зазначену норму Закону, суд вважає, що не підлягає до часткового задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення виконання зобов’язання, що становить з липня місяця 2009 року по час розгляду справи – 120,00 грн.  

Загальна сума боргу, яка підлягає стягнення з відповідачки в користь позивача, складає 4120,00 грн.    

Що стосується стягнення з відповідача заподіяної йому невиконанням грошового зобов’язання моральної шкоди, суд вважає, що така вимога не підлягає до задоволення, оскільки не передбачена умовами укладеного між ними договору.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 51,00 грн. та згідно Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, - витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 623, 625 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 4120,00 грн. боргу.  

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 51,00 грн. судового збору в дохід держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дрогобицьким міськрайонним судом, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.  

Суддя