Судове рішення #10220139

                                                                                                                    Справа №2-1930/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої    - судді Курус Р.І.

при секретарі -          Антоненко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що йому на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 Цей дерев'яний житловий будинок складався  3 житлових кімнат житловою площею 35,9 кв.м. З огляду на те, що житлова площа будинку становила лише 35,9 кв.м., з метою покращення житлових умов та збільшення житлової площі, ним було здійснено будівництво літньої кухні-сараю літ. "Б", зовнішніми розмірами (5,80 х 17,50) м. та побудовано житловий будинок літ."А-2", загальною площею 221,0 кв.м., житловою площею 62,6 кв.м. без належно затвердженого проекту і відповідно без дозволу на початок проведення будівельних робіт, що згідно діючого законодавства вважається самочинним будівництвом.  

Вважає, що при здійсненні самочинного будівництва житлового будинку літ."А-2" та літньої кухні-сараю літ."Б" ним не було порушено будівельних норм і правил, права інших осіб, так як у відповідні органи не надходили скарги від сусідів на його дії, сусіди не заперечують проти існування здійсненого ним самочинного будівництва та визнання права власності на нього. Слід також відзначити, що відповідач не звертався до нього з позовом про знесення самочинного будівництва з підстав, визначених законом. Крім того, спірне будівництво розташоване на приватизованій земельній ділянці, призначеній для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

При таки обставина просить суд постановити рішення, яким визнати за ним право власності на самочинно збудований житловий будинок літ. "А-2", загальною площею 221,0 кв.м. в т.ч. житловою -  62,6 кв.м., та літню кухню-сарай літ. "Б", зовнішніми розмірами (5.80 х 17,50)м., що розташовані по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав та дав пояснення, які по суті, змісту і мотивам відповідають викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача Сенців М.М. відносно вирішення даного спору покладає на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду не таке.

Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що позивачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 31.03.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Молокусом Б.В. (реєстр. № 740), належить житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок розташовано на приватизованій земельній ділянці площею 886 кв.м., що стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЛВ №086205.

Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 22.03.2007 року за №71 позивачу було дозволено вести проектування будівництва нового житлового будинку на приватизованій земельній ділянці площею 886 кв.м. по АДРЕСА_1. Однак, як встановлено в судовому засіданні та стверджується матеріалами справи, позивачем, без належно затвердженого проекту і відповідно без дозволу на початок проведення будівельних робіт було побудовано літню кухню-сарай літ. "Б", зовнішніми розмірами (5.80 х 17,50)м. та житловий будинок літ."А-2", загальною площею 221,0 кв.м., житловою площею 62,6 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.  

Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК).  

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК); за особою — власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).

При здійснені самочинного будівництва позивачем не порушено державні будівельні норми і правила, однак самочинне будівництво літньої кухні літ."Б" здійснено на цій же земельній ділянці частково в межах червоних ліній вул. Шептицького та вул. Сагайдачного, що підтверджується висновком від 20.04.2010 року №188, складеним КП "КАПП "Архпроект".

В частині пожежних вимог самочинне будівництво погоджено з начальником ВзПНПД Дрогобицького РВ ГУ МНСУ в Львівській області, про що складено експертний висновок протипожежного стану житлового будинку №6/264 від 01.04.2010 року. Під час проведення експертизи протипожежного стану не виявлено жодних порушень на відповідність нормативно-правовим актам з питань пожежної безпеки, за винятком того, що відсутня проектна документація на самочинне будівництво, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативно-правовим актам з питань пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду.

Враховуючи матеріали та обставини справи, підсумовуючи той факт, що самочинне будівництво позивачем здійснено на приватизованій земельній ділянці здійснене, без порушення будівельних норм і правил, протипожежних вимог, а тому суд приходить до переконання, що таке будівництво не суперечить суспільним інтересам, не порушує прав інших осіб та не суперечить вимогам генерального плану міста. При таких обставинах суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331, 376 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок літ. "А-2", загальною площею 221,0 кв.м. в т.ч. житловою -  62,6 кв.м., та літню кухню-сарай літ. "Б", зовнішніми розмірами (5.80 х 17,50) м., що розташовані по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.      

Суддя                                              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація