Справа №2-205/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі:  

головуючого судді Бірука В.О.

при секретарі Чуліпі Н.С., Олійник О.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів справу за позовом ОСОБА_2 до Немирівської сільської ради Радивилівського району, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно померлого за спадкоємцем та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Немирівської сільської ради, Радивилівського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на будинковолодіння, що належить до колгоспного двору,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Немирівської сільської ради, Радивилівського району, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно померлого за спадкоємцем.

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, Немирівської сільської ради Радивилівського району, Радивилівського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на будинковолодіння що належить до колгоспного двору.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6, яка проживала в АДРЕСА_1.

Згідно заповіту посвідченого секретарем Немирівської сільської ради Бурдиляк Г.В. 17.05.2000 року все своє майно заповіла йому. Він у встановленому законом порядку вже прийняв частину її спадщини, однак не зміг отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок через відсутність на нього правовстановлюючих документів. Просить визнати за ним право власності на будинковолодіння що знаходиться в АДРЕСА_1, яке належало його померлій матері.

В обґрунтуванні зустрічного позову до ОСОБА_2, Немирівської сільської ради Радивилівського району, Радивилівського районного БТІ про визнання права власності на будинковолодіння що належить до колгоспного двору ОСОБА_3 посилається на те, що вона з 1969 року проживає в АДРЕСА_1, будинковолодінні що належить колгоспному двору, дане підтверджується довідкою №153 від 10.02.2010 року виданою Немирівською сільською радою та записом по господарської книги, що спірне будинковолодіння відноситься до суспільної групи господарства – колгоспний двір.  

Головою даного колгоспного двору була її свекруха  ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. В цьому ж будинку крім неї проживав її чоловік ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зазначала що спори щодо майна колишнього колгоспного двору яке було придбане до 15.04.1991 року мають вирішуватися за нормами що регулювали власність цього двору а саме: право власності на майно яке належало колгоспному двору і зберігається після припинення його існування, мають ті члени колгоспного двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили право на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх його членів.

Просить визнати за нею право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1, як за останнім членом колгоспного двору.

В судовому засідання ОСОБА_2 підтримав заявленим ним позов в повному обсязі, не визнав зустрічний позов ОСОБА_3. Показав, що ОСОБА_3 в колгоспі не працювала. Спірний будинок збудували його батьки, в якому він проживав до 1971 року. Після 1971 року в будинку залишилися проживати його мати ОСОБА_6, брат – ОСОБА_2 та дружина брата – ОСОБА_3. В 1998 році помер його брат, а в 2000 році – мати, яка все майно згідно заповіту заповіла йому. Він своєчасно прийняв спадщину подавши до нотаріальної контори заяву. Вважає, що спадкоємцем всього будинковолодіння після смерті матері згідно заповіту являється він один, а тому просив задоволити його позовні вимоги, а в зустрічному позові ОСОБА_3 відмовити.

ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала свій зустрічний позов і просила його задоволити з обставин викладених в позовній заяві. Позов ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на спадкове будинковолодіння яке залишилося після смерті його матері ОСОБА_6 – не визнала і просила в задоволені його відмовити. Показала, що з 1969 року проживала в даному будинковолодінні з своїм чоловіком ОСОБА_5 який помер в 1998 році та свекрухою ОСОБА_6 померлою в 2000 році. На даний час залишилася проживати одна у спірному будинковолодінні. Оскільки житловий будинок є майном колишнього колгоспного двору вона, як останій член колгоспного двору просить визнати за нею право власності на дане будинковолодіння.

Представник Немирівської сільської ради – сільський голова ОСОБА_8 в судовому засідання позов ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічний позов ОСОБА_3 визнав частково. Показав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право кожен на частку в будинковолінні що знаходиться в АДРЕСА_1, після смерті спадкодавця ОСОБА_6

Представник Радивилівського РБТІ Плевако О.Г. показав що технічний паспорт виданий 20.11.2009 року на ім’я ОСОБА_6 на підставі запису по господарські книзі №2 рахунок 288, Немирівської сільської ради. Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом.

Заслухавши ОСОБА_2, його представника ОСОБА_11, ОСОБА_3 її представника ОСОБА_1, сільського голову ОСОБА_8, представника БТІ Плевако О.Г., дослідивши письмові докази суд знаходить що позов ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічний позов ОСОБА_3 підлягають до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1, в якому до ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала спадкодавець ОСОБА_6 був збудований 1971 році та зареєстрований у по господарській книзі №2 Немирівської сільської ради, Радивилівського району особовий рахунок НОМЕР_1. Сільська рада як компетентний орган давно визнала законність спорудження спірного житлового будинку й як відповідач  не оспорювала цього в судовому засіданні.

Дане про те що спірний будинок є самочинним будівництвом у матеріалах справах також не має.

Згідно запису по господарської книги №2 особовий рахунок НОМЕР_1 встановлено що спірний житловий будинок є майном колишнього колгоспного двору, членами якого були спадкодавець ОСОБА_6, її син ОСОБА_5, який помер в 1998 році та дружина ОСОБА_5 – ОСОБА_3, яка після смерті ОСОБА_5  ОСОБА_6 залишилася проживати в спірному житловому будинку. Відповідно до діючого на то час законодавства розмір частки члена двору визначаться виходячи з рівності часток всіх його членів. Тобто кожний з них ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, мали право на 1/3 частку вище зазначеного будинковолодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, що встановлено із свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2, виданого 10.09.1998 року Немирівською сільською радою.

Після його смерті спадкоємці ОСОБА_6 – мати та ОСОБА_3 – дружина успадкували його майно, без виділення часток, так як на час смерті проживали разом з ним в одному будинку, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном  і кожний із ним мав право на Ѕ частку будинковолодіння.

Правовстановлюючих документів на будинковолодіння не виробили. Згідно довідки Немирівської сільської ради №830 від 20.07.2009 року виданої на підставі по господарської книги №2 особовий рахунок НОМЕР_1 власником будинковолодіння в АДРЕСА_1, рахувалась ОСОБА_6. 17 травня 2000 року  ОСОБА_6 склала заповіт згідно якого все своє майно що належало її на день смерті заповіла своєму синові позивачу по справі ОСОБА_2.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 що встановлено із свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3.

Позивач ОСОБА_2 своєчасно прийняв спадщину після смерті матері, що доводиться довідкою Радивилівської районної державної нотаріальної контори №894  від 27.08.2009 року.

Виходячи з наведеного ОСОБА_2 має право на Ѕ частку спірного будинковолодіння що знаходиться в АДРЕСА_1, як спадкоємець за заповітом, а ОСОБА_3 має право на Ѕ частку вище зазначеного будинковолодіння, як спадкоємець за законом.      

Керуючись ст.ст. 120 – 127, 549, 553, 563 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 218 ЦПК України,

в и р і ш и в :

    Позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд шляхом подання в 10-ти денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-ти денний строк апеляційної скарги або шляхом безпосереднього подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк  з дня проголошення рішення.

    При неподанні заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в 10-денний строк рішення набирає законної сили після закінчення цього строку, а при поданні заяви про апеляційне оскарження, але не поданні апеляційної скарги в 20-ти денний строк рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст рішення виготовлено 31 травня 2010 року.

Суддя: підпис                                       Бірук В.О.

    З оригіналом вірно:

          Суддя:                                      Бірук В.О.