Справа № 2-3671/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

м. Донецьк                                               9 липня  2010 р.

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:          

головуючого судді:                                     Сибірцева В.П.,

при секретарі:                                         Бунічевій О.Б.,      

за участю позивачки:                                   ОСОБА_1,

за участю відповідача:                           ОСОБА_2,      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2010 року позивачка звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому позивачка вказала, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 19 жовтня 2002 року, про що у Донецькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції зроблено актовий запис № 1536. Від шлюбу спільних дітей не мають. Шлюбні відносини між позивачкою та відповідачем припинені з червня 2009 року та подружжя проживає окремо. Спільне життя не склалося, у зв’язку з різними інтересами і поглядами на життя, втратою почуття кохання та взаєморозуміння. Подальше спільне проживання та збереження родини вважає неможливим. Тому позивачка просить суд, винести рішення, яким розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, укладений 19 жовтня 2002 року у Донецькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції зроблено актовий запис № 1536.

 У судовому засіданні позивача підтримала свої позовні вимоги, в обґрунтування яких дала пояснення, аналогічні до вказаних у позовній заяві та вказала, що подальше спільне життя та збереження шлюбу між подружжям не можливе, а подальше перебування в шлюбі суперечить моральним основам суспільства та інтересам позивачки. Термін на примирення просила не надавати.

Відповідач  у судовому  засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечував, та суду пояснив, що дійсно збереження їх родини не можливе, термін для примирення просив не надавати.

    Вислухавши  пояснення позивачки, відповідача, перевіривши  матеріали  справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 19 жовтня 2002 року, про що у Донецькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції зроблено актовий запис № 1536.  

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.  

Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.111 Сімейного Кодексу України  і  роз’ясненнями  постанови  Пленуму Верховного Суду України (п.5) від 31  серпня 1979 року №8 зі змінами, внесеними постановами Пленуму від 24 квітня 1981  року №4,   від 25 березня 1988 року,   від 25  грудня 1992 року, при  розгляді справи про розірвання шлюбу суд зобов'язаний вживати  всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного  й об’єктивного  встановлення  взаємин родини  та інших обставин  справи, а  також вживати всіх заходів для  примирення  чоловіка та  жінки.

Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Вислухавши  пояснення позивачки, відповідача, оцінивши  надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх  сукупності, суд визнає, що між подружжям, внаслідок  розладу і конфліктів,  виникли погані  стосунки,  вони не підтримують шлюбні відносини,  кожен із подружжя не бажає надалі зберегти родину. За таких обставин суд вважає, що  спільне  проживання подружжя  не можливе.  Беручи до уваги  сформовані  взаємини  між подружжям, причини  конфлікту,  суд вважає, що збереження їхньої родини стало не можливим.

При прийнятті  рішення  про розподіл судових витрат,  вважає за необхідне  стягнути їх з відповідача ОСОБА_2, у розмірі 17 гривень, звільнив позивачку, ОСОБА_1, від сплати.      

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60,208,209,212,213-215 ЦПК України , ст.ст.105, 109-112 Сімейного Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований  19 жовтня 2002 року у Донецькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції зроблено актовий запис № 1536 - розірвати.

При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу стягнути з відповідача  ОСОБА_2, у розмірі 17 гривень, звільнив позивачку, ОСОБА_1, від сплати.    

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: