2-1100/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 липня 2010 р.                      Староміський районний  суд  м. Вінниці  

                                                              в складі:  головуючого судді Шидловського О.В.,

                                                                              при секретарі Данилевич А.О.,  

за участі представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача Сімчук Л.Ю.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про призначення та нарахування пенсії,

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про призначення та нарахування пенсії, мотивуючи тим, що неодноразово звертався до відповідача про нарахування йому пенсії за віком, але отримував відмови. Не погоджуючись з відмовами, позивач звернувся до громадської приймальні МГО «Міжнародний комітет захисту прав людини» з проханням роз’яснити йому відмову управління, на що відповідач зазначив, що пенсія за віком може бути призначена після звільнення від покарання згідно п. 4 ст. 122 КВК України. З такою відповіддю позивач не погоджується, оскільки п. 4 передбачено, що засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством. Позивач вважає, що у його випадку слід було керуватися п. 1 цієї статті, який передбачає, що засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Позивач зазначає, що у 2002 р. його було засуджено і призначено покарання у виді 13 років позбавлення волі. Перед цим позивач працював на державному підприємстві «Добропіллявугілля» на посаді прохідника підземних дільниць. Дана спеціальність має особливий характер роботи чи умови праці, які дають правові підстави для призначення пільгової пенсії. Рідних позивач не має, хворіє, не має коштів на придбання необхідних речей і ліків, хоча працює, перебуваючи у колонії. Просив визнати дії управління Пенсійного фонду Україн и у Староміському районі м. Вінниці неправомірними, зобов’язати управління прийняти заяву про призначення пенсії за віком та здійснити нарахування пенсії.

           В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, відповідно до викладеного в позові, який просила задоволити.

           Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Надала письмові заперечення (а.с. 14-16). Пояснила, що особа має право на пенсію за віком після досягнення нею пенсійного віку, чоловіками – 60 років. Згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особа, яка звертається за призначенням пенсії по віку повинна мати не менше 5 років страхового стажу. Мінімальна пенсія за віком у розмірі прожиткового мінімуму встановлюється за наявності у чоловіків 25 років страхового стажу. Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу подається заява та необхідні документи щодо призначення пенсії. Заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам подається заявником особисто безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання або через представника, який дії на підставі виданої його довіреності, посвідченої нотаріально, відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника. Якщо пенсіонер перебуває в місцях позбавлення волі, адміністрація установи, де пенсіонер відбуває покарання, надсилає органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням цієї установи, повідомлення про прибуття засудженого до установи та довідку установи із зазначенням реквізитів для перерахування раніше призначеної пенсії. Згідно ст. 22 п. 4 Кримінально-виконавчого кодексу України пенсія за віком може бути призначена після звільнення від покарання. До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номера або документ про його відсутність; документи про стаж, що визначені «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій»; довідка про заробітну плату особи за період трудового стажу; документи, що посвідчують особу, про місце проживання (реєстрації) особи.

           Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

           Позивач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Добропілля Донецької області, зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с. 3), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 4), відбуває покарання у ВВК №86 , початок строку 12.07.2002 р., кінець строку 12.07.2015 р. (а.с. 6). Згідно довідки про особливий характер роботи чи умови праці від 12.09.2007 р. № 2291, ОСОБА_3 працював повний робочий день під землею на гірничому виробництві з 11.11.1981 р. по 17.03.1982 р. в якості ученика проходчика; з 17.03.1982 по 14.03.1983 р. в якості проходчика; з 21.02.1984 р. по 08.07.1984 р. в якості проходчика, з 07.04.1992 р. по 02.06.1992 р. в якості проходчика (а.с. 7). Більше ніяких документів щодо призначення пенсії не надано.

Пенсійним фондом в Староміському районі м. Вінниці керівнику громадської приймальні МГО «Міжнародного комітету захисту прав людини» у м. Вінниці було надано роз’яснення щодо питання призначення пенсії позивачеві (а.с. 8).

Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особа має право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років та наявності страхового стажу не менше п’яти років.

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який дії на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Згідно п. 1 ст. 22 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком та в інших випадках, передбачених законом. Згідно п. 4 ст. 22 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством. За таких обставин, в задоволення позову ОСОБА_3 слід відмовити.

             Керуючись ст. ст. 26, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, ст.ст. 4, 10, 11, 15, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

         В задоволенні позову ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про призначення та нарахування пенсії, відмовити.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області.

Повне рішення суду складено 26.07.2010 р.

           Суддя