Справа №2-2382-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2010 Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Лозинської М.І.
при секретарі- Продан М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про усунення порушення закону, поновлення права та стягнення недоплаченої надбавки до пенсії за віком, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовною заявою та просить визнати дії Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни з порушенням вимог Закону України « Про соціальний захист дітей війни» неправомірними; зобов'язати відповідача перерахувати та сплатити , як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії.
Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Ухвалою Солом'янського райсуду м. Києва від 19.07.2010 провадження в частині позовних вимог про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо виплати щомісячного підвищення пенсії неправомірними закрито.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин, враховуючи , що згідно з ч. З ст.27 ЦПК України сторони, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальній обов'язки, суд на підставі ст..224 ЦПК України вважає за можливим ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Позивач, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до паспорту ( а.с.8) і відноситься до категорії осіб, визначених положенням статті 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва та відповідно до ст. 6 вищезазначеного закону має право на виплату щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач до 01.01.2008 року нарахування виплат позивачу, встановлених як для дітей війни не проводив, а надалі виплачував ці доплати в такому розмірі: з 01.01.2008 р по 31.03.2008 – 47 грн., з 01.04.08 р. по 30.06.2008 р. – 48,1 грн., з 01.07.08 р. по 30.09.2008 р. – 48,2 грн., з 01.10.08 р. - 49,8 грн., так як саме в таких розмірах виплати були передбачені ч. 2 ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а надалі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008 року.( а.с. 11-13)
Законом України « Про Державний бюджет на 2006 рік» було зупинено дію норми Закону України « Про захист дітей війни» в частині виплати щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте Законом України « Про внесення змін до Закону України « Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року в 2006 році було запроваджено поетапну виплату зазначеної надбавки, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Однак, зазначеного порядку так і не було розроблено, тому визначення розміру надбавки дітям війни не вбачається можливим.
Статтею 111 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік» було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам які є інвалідами ( крім тих, на яких
поширюється дія закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) зазначене положення визнано таким, що не відповідає Конституції України. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З моменту прийняття Рішення Конституційного Суду України положення Закону України « Про соціальний захист дітей війни» до моменту внесення до неї змін Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік» , а саме стосовно виплати 30% мінімальної пенсії за віком , набула законної сили.
Таким чином, у позивача виникло право на отримання надбавки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007року.
Законом України « Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , а саме встановлено підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно з ст.14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначена надбавка встановлюється в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/1008 ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зазначене положення визнано таким, що не відповідає Конституції України, в зв'язку з чим редакція статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» до внесення до неї змін до деяких законодавчих актів» а саме: в частині підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, набула сили.
За таких обставин, суд вважає , що у позивача виникло право на отримання 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, а саме з 22.05.2008 по дату винесення рішення.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та пункту 6 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 1 ст.З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2ст.15 ЦПК України в редакції Закону України від 18.02.2010 № 1691 -VI спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту , пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по дату винесення рішення.
Ухвалою Солом'янського райсуду м. Києва від 19.07.2010 в частині позовних вимог щодо визнання дій відповідача неправомірними провадження по справі закрито.
Щодо вимог позивача стосовно виплати пенсії з підвищенням в подальшому, необхідно зазначити, що на підставі ст.З ЦПК України, ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, а тому у позивача виникає право на звернення до суду в таких випадках, а вимоги щодо зобов'язання вчити певні дії на майбутнє , не можуть бути предметом розгляду в даному випадку, тому в цій частині вимог слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.3,8,22,24,46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 60рп/2007 ( справа про соціальні гарантії громадян), ст.6 Закону України 2 Про соціальний захист дітей війни», ст. 88 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік», п.41 Розділу 2 Закону України « Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» , ст. 14 Закону України « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» , ст..28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ст.15 ЦК України,ст.3,15, 209 - 215,292,294 ЦПК України, суд-
ВИР1ШИВ;
Позону заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про усунення порушення закону, поновлення права та стягнення недоплаченої надбавки до пенсії за віком задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по дату винесення рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, передбачений ст.. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Суддя