ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.08.2007 | Справа №2-21/10525-2007А |
Господарським судом Автономної республіки Крим у складі
Головуючого – судді Чонгової С.І.
при секретарі судового засідання Пономаренко Н.О.
розглянута адміністративна справа № 2-21/10525-2007А
За позовом Кримської республіканської рятувально-водолазної служби, м. Сімферополь
До відповідача Виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради, м. Євпаторія
про внесення змін в нормативно-правовий акт.
У судовому засіданні приймали участь представники:
Позивач Козак А.І., представник, д/п б/н від 07.03.2007 р.
Відповідач Котеленець Ю.А., головний спеціаліст, д/п № 879/02-29 від 13.08.2007 р.
Сутність спору: Кримська республіканська рятувально-водолазна служба, м. Сімферополь, звернулася до Господарського Суду АР Крим із позовом до Виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради, м. Євпаторія, у якому просить внести зміни до рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради АР Крим № 503 від 23.06.1964 р., та читати пункт 1 у наступному варіанті: «Затвердити акт державної комісії про введення до експлуатації рятувальної станції по вул.. революції, 1-а». Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного збору.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Позивач вказує, що він неодноразово звертався з листами до відповідача з ціллю одержання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки для обслуговування будівель та споруд рятувальної станції. Однак відповідачем було відмовлено позивачу у розгляді заяви у зв’язку з тим, що у наданих позивачем документах є розбіжності за юридичною адресою.
Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги повністю підтримав.
Представник відповідача у судове засідання з’явився, надав відзив на позовну заяву у якому вказує наступне. Рішенням Євпаторійської міської ради № 503 від 23.06.1964 р. був затверджений акт державної комісії про введення до експлуатації рятувальної станції по вул.. Сімферопольській, 4. Тобто за рятувальною станцією була закріплена адреса Сімферопольська, 4 ще з 1964 р. Відповідач вказує на те, що позивачем пропущений строк позовної давності відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони відмовилися від послуг перекладача.
Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 8.09.2005 р. N 2875-IV) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.
Сторони у засіданні суду заявили про відмову у фіксуванні судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи сторонам, які беруть участь у справі, були вручені пам’ятки про права та обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача, відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Євпаторійського міськвиконкому від 23.06.1964 р. № 503 був затверджений акт державної комісії про введення до експлуатації рятувальної станції по вул.. Сімферопольська, 4, та зобов’язано замовника провести інвентаризацію будівель у БТІ.
Відповідно до довідки Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» рятувальна станція «Центральна» зареєстрована за адресою: м. Євпаторія, вул.. Революції, 4. Крім того, юридична адреса: м. Євпаторія, вул.. Сімферопольська, 4, в Кримському республіканському підприємстві «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» не значиться.
Відповідно до архівної довідки від 25.04.2007 р. № 42-с у документах фонду виконавчого комітету Євпаторійської міської ради за 1973-2000 р. рішення про перейменування вулиці Сімферопольська у вулицю Революції не значиться.
Позивач не надав документів, які б підтвердили неправомірність дій саме відповідача щодо реєстрації в БТІ об’єкта за адресою, яка не відповідає зазначеній у рішенні виконкому від 23.06.1964 р., не надав документів, які б свідчили про звернення позивача до відповідача або БТІ про встановлення дійсної адреси об’єкту.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, - адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У своєму адміністративному позові позивач не оскаржує ані рішення, ані дії (бездіяльність) суб’єкта владних повноважень, та не зобов’язує відповідача прийняти рішення або виконати певні дії.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову оформлено та підписано відповідно до вимог Кодексу Адміністративного судочинства України 07 вересня 2007 р.
На підставі викладеного ст.. ст.. 17, 18, 71, 86, 105, 158, 160, 161, 162, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 185-187 Кодексу Адміністративного судочинства України протягом 10 днів з дня її проголошення або з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.