Справа № 1-41/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 року Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області У складі:
Головуючого судді Димашка В.П.
З участю секретарів Чернової О.А.
Прислупського М.М.
прокурора Витрикуша І.Я.
Захисника ОСОБА_1
Представника ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломия справу про обвинувачення;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не судимого, не військовозобов'язаного, пенсіонера, у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 скоїв злочин, який виразився у спричиненні потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Злочин скоєно за таких обставин: 29 серпня 2006 року близько 19 год. ОСОБА_3 на пасовищі в с Лісна Слобідка, Коломийського району, по вул. Центральній біля розібраної будівлі посварившись з ОСОБА_4 кинув в нього два рази уламками цегли, та металічним коликом вдарив його по лівій руці, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи 4, 5 - ї п'ястних кісток лівої китиці, закритої внутрішньо-черепної травми із струсом головного мозку, забійної рани потиличної ділянки голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи №751/664-Е від 05.10.2006 року відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я.
Підсудній ОСОБА_3 винним себе визнав частково, розкаявся у скоєному і вказав, що 29 серпня 2006 року він прив'язав корову на пасовищі неподалік від своєї хати, а сам на розібраній будівлі збирав цеглу. Потерпілий ОСОБА_4, з яким він давно перебуває у неприязних стосунках привів свого коня з іншого пасовища, і ідучи повз нього сказав, що він збирає цеглу на гробовець, на що він відповів, що не собі а йому та обізвав його нецензурно, а той його, виник конфлікт, кінь потягнув потерпілого, той упав, а коли встав, взяв цеглу і почав іти до нього, тоді він вхопив третину цегли із землі і кинув у потерпілого і попав у ліву руку, чим спричинив перелом руки, інші тілесні ушкодження він не спричиняв. Вважає що потерпілий його спровокував. Позов прокурора визнає повністю, а потерпілого частково на суму 1000 грн. моральної шкоди та 500 грн. матеріальної, оскільки по голові потерпілого не бив.
Потерпілий ОСОБА_4 вказав, що 29.08.2006 року він вів свого коня, а коли побачив підсудного ОСОБА_3, який стояв біля цегли, то спитався в нього, чи йому потрібна ця цегла, на що він почав виражатися нецензурними словами в його сторону та сказав, що покаже, і кинув одну цеглу та попав йому в голову, а другою - в руку, після чого його кінь втік. В цей час вибігла його корова та підсудний ОСОБА_3 витягнув копач і вдарив ним його. Під час події ніяких людей не було. 2017 гривень 27 копійок він витратив на лікування. 15 тисяч моральної шкоди полягає в тому, що в нього була біль, на даний час не може працювати тією рукою. Наполягає на суворій мірі покарання. Йому невідомо чого підсудний ОСОБА_3 говорить, що він кидав в нього цеглу, оскільки цього не було. Підсудний ОСОБА_3 говорить неправду. З підсудним ОСОБА_3 почав ворогувати із-за інциденту, який в них був відносно пасовища декілька днів перед даною подією. Підсудний ОСОБА_3 забороняв йому випасати коня на пасовищі. Підсудний ОСОБА_3 говорить неправду, що вони ворогують давно, його ніхто не тягнув по землі. На землю він впав від удару по руці, а не - по голові. Лікарства придбав за свої кошти. У лікарні він пролежав місяць та за цей час невропатолог Голіней два рази виписував йому рецепт на ліки, які купляв у аптеці лікарні. Невропатолог виписував йому рецепт на ліки та говорив, які ще ліки треба докупити. Не пригадує, які саме ліки купляв. Не має підтверджуючих доказів, щоб стверджувати той факт, що він не може працювати рукою після даної події.
Свідок ОСОБА_5 вказала, що того дня понад вечір ішов дощ і вона чула, як сварився потерпілий ОСОБА_4 з підсудним ОСОБА_3 50 метрів від її хати. Потому збрикалися коні та її кінь зірвався й побіг з-заді хати до того місця, де була прибита її корова. Коли вона вийшла на вулицю, то бачила, як підсудний ОСОБА_3 пішов в одну сторону, а потерпілий ОСОБА_4 пішов за конем. Не бачила, як потерпілий ОСОБА_4 вів свого коня. Потерпілий ОСОБА_4 шукав коня разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Чула сварку між потерпілим ОСОБА_4 та підсудним ОСОБА_3, яка тривала три-чотири хвилини. Потерпілий ОСОБА_4 з підсудним ОСОБА_3 сварилися час від часу.
Свідок ОСОБА_6, вказала, що самого конфлікту вона не бачила. На вулицю вийшла так, як її покликала бабця, щоб вона пішла по кобилу, оскільки та зірвалася. Кобилу ішла шукати разом із братом ОСОБА_7., а по середині поля вони зустріли потерпілого ОСОБА_4, який також шукав свого коня, тоді вони втрьох продовжили пошук. Потерпілий ОСОБА_4 при зустрічі нічого не розповідав та ні нащо не жалівся. Того дня підсудного ОСОБА_3 не бачила, на наступний день їй стало відомо про конфлікт. Того дня корову підсудного ОСОБА_3 не бачила.
Свідок ОСОБА_8 вказав. Він з сестрою ОСОБА_6 шукав кобилу, яка урвалася, по дорозі зустрів потерпілого ОСОБА_4 він ішов сумний без коня в руці мав парасолю, він запитав, що з ним і той сказав що його втрутив кінь і втік, що ходить його шукає, потерпілий був в стані алкогольного сп'яніння.
Крім часткового визнання вини у скоєному вина підсудного стверджується наведеними показами потерпілого ОСОБА_4, свідків, та іншими доказами.
Так, згідно протокол заяви від 31.08.2006 року ОСОБА_4 вказав, що його 29.08.2006 року близько 19 год 30 хв. в с Лісна Слобідка по вул. Центральній побив ОСОБА_3.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №751/664-Е від 05.10.2006 року у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи 4,5 -ї п'ястних кісток лівої китиці, закритої внутрішньо-черепної травми із струсом головного мозку, забійної рани потиличної ділянки голови, які утворилися від дії твердих тупих предметів, на що вказують нерівні рани, можуть відповідати терміну вказуваному оглядуваним. Тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому основи п'ястних кісток лівої китиці відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров'я. Тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-черепної травми із струсом головного мозку та забійної рани голови відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Громадянину ОСОБА_4 було нанесено не менше двох ударів твердими тупими предметами, якими могли бути кулаки рук, носки взуття, та інші тупі тверді предмети.
Малоймовірно, що тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок ривка коня, ланцюг якого знаходився замотаним на руці ОСОБА_4.
Суд бере до уваги покази потерпілого, оскільки вони підтверджуються висновком судово-медичної експертизи, з показань свідків вбачається, що між підсудним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 29 серпня 2006 року близько 19 год. відбувся конфлікт, та між ними періодично виникали сварки, тобто вони були в неприязних стосунках. На відміну від показань потерпілого, які є послідовними підсудний ОСОБА_3 змінив показання, а саме, будучи допитаним в якості обвинуваченого (а/с 66) вказував що він не наносив ударів потерпілому, хоча в судовому засіданні вказав, що вдарив його цеглою в руку.
Підсудний ОСОБА_3 не заперечив того, що саме він спричинив перелом руки потерпілому, а заперечення того, що він не наносив тілесні ушкодження по голові спростовуються показаннями потерпілого.
На підставі зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів суд вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за статтею 122 ч.1 КК України, оскільки він умисно спричинив потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу підсудного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що підсудний ОСОБА_3 частково визнав вину та цивільні позови, розкаявся у скоєному, не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, є пенсіонером та дитиною війни, тяжко хворіє його дружина.
Обтяжуючих обставин судом не встановлено.
Врахувавши, що підсудний ОСОБА_3 частково визнав вину та цивільні позови, розкаявся у скоєному, не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, є пенсіонером та дитиною війни, тяжко хворіє його дружина, суд вважає, що наведені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого до підсудного слід застосувати ст. 69 КК України і обрати щодо нього більш м'яке покарання не зазначене в санкції статті 122 ч.1 КК України.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового відділу Коломийської РДА підлягає задоволенню, оскільки його визнав підсудний, та підтверджений довідкою Коломийської ЦРЛ №49 від 15.09.2006 року.
Цивільний позов потерпілого в частині стягнення з підсудного матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, оскільки за період стаціонарного та амбулаторного лікування згідно довідки лікаря та СП „Фармамед" потерпілий ОСОБА_4 придбав за власний кошт та прийняв ліки на суму 1397 грн. 99 коп., та потратив 130 грн. на комп'ютерну томографію мозку, що разом становить 1527 грн. 99 коп. Згідно довідок Головного лікаря Коломийської ЦРЛ від 21.02.2007 року №204/01-05/06 та від 22.02.2007 року №203/01-05/6 призначене лікування ОСОБА_4 проводилося згідно стандартів у повному об'ємі відповідно до патології. Потерпілим не представлено доказів, які б вказували, що придбання медикаментів на суму, яка перевищує 1397 грн. 99 коп. стосується його лікування.
Цивільний позов потерпілого в частині стягнення з підсудного ОСОБА_3 моральної шкоди з урахуванням важкості тілесних ушкоджень та тривалості перенесених моральних страждань, підлягає частковому задоволенню, оскільки суд вважає, що потерпілий дійсно переніс біль, та моральні страждання, він не міг виконувати домашню роботу та доглядати дружину. Разом з тим, суд при визначенні розміру моральної шкоди враховує те, що потерпілий ОСОБА_4, допустив грубу необережність, а саме знаючи, що між ними є неприязні стосунки, оскільки сам вказував, що підсудний декілька днів перед тим наганяв його з паеовища спровокував його, у грубій формі запитуючись чи йому потрібна ця цегла.
На підставі викладеного, ст.ст. 1166, 1167, 1193, 1206, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3, визнати винним за ст.ст. 122 ч.1 КК України і застосувавши ст. 69 КК України призначити покарання - 680 грн. штрафу.
Цивільний позов прокурора задоволити, та стягнути з ОСОБА_3 404 грн. 95 коп. потрачені на лікування ОСОБА_4 - в користь фінансового відділу Коломийської районної державної адміністрації р/р 31417637800215 в УДК м. Івано-Франківськ МФО 836014 код 24060300.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволити частково, та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 -1527 грн. 99 коп. матеріальної, та 1000 грн. моральної шкоди.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 15 діб з дня його проголошення, через Коломийський міськрайонний суд.