Судове рішення #1021215
ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 березня 2007 року                                                                                                             м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.

суддів Варикаші О. Д., Станкевича В. А.

при секретарі Трачовій О. Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ветеринарної медицини в Одеській області про стягнення заробітної плати і моральної шкоди за апеляційною скаргою управління ветеринарної медицини в Одеській області на постанову Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2006 р.,

встановила:

05. 09. 2006 р.ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з управління ветеринарної медицини в Одеській області невиплаченої з урахуванням компенсації заробітної плати в сумі 3273,48 грн. і моральної шкоди в сумі 5000 грн. тому, що на протязі трьох років йому систематично необгрунтовано не нараховувалися і не виплачувалися преміальні, а в наказах про преміювання його прізвище було відсутнє або розмір преміальних було безпідставно зменшено.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 05. 12.2006 р. позовОСОБА_1 задоволено частково і стягнено з управління ветеринарної медицини в Одеській області на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 2725, 49 грн., компенсацію в сумі 547,99 грн. і 1300 грн. як відшкодування моральної шкоди, а усього 4573,48 грн.

В апеляційній скарзі управління ветеринарної медицини в Одеській області ставиться питання про скасування постанови суду з постановлениям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю в зв'язку з помилковими висновками суду і неправильним застосуванням судом норм матеріального права. Вказується, що управління є бюджетною установою, фонд преміювання в управлінні не створюється в зв'язку з обмеженістю асигнувань, преміювання працівників проводиться за рахунок економії фонду заробітної плати і не є обовязковою виплатою.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2, представникОСОБА_1, просить апеляційну скаргу управління ветеринарної медицини в Одеській області залишити без задоволення, а постанову суду без змін тому, що судом правильно встановлені обставини справи, а доводи про необовязковість виплат преміальних, відсутність коштів на їх виплату або нестворення відповідного фонду преміювання суперечать вимогам чинного законодавства.

Головуючий у першій інстанції Бойко А. В.                                                        Справа № 22а-531/07

Доповідач Бабій А. П.                                                                                        Категорія КАС:

 

2

В судовому засіданні Чернієнко В. М, представник управління ветеринарної медицини в Одеській області, підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, а ОСОБА_1 і його представники ОСОБА_3 іОСОБА_2 вважають постанову суду правильною.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і вказані обставини сторонами по справі не оспорюються, що наказами управління ветеринарної медицини в Одеській області № 58-к від 19. 07. 2004 р., № 64-к від 31. 08. 2004 р., № 99-к від 29.10. 2004 р., № 119-к від 30. 11. 2004 р., № 135-к від 29. 12. 2004 р., № 136-к від 29. 12. 2004 р., № 04-к від 31. 01. 2005 р. позивач по справі позбавлений преміальних у повному обсязі, а іншими наказами йому зменшено розмір преміальних. Зокрема, наказом № 117 від 26. 11. 2003 р. йому нараховано - 50%, а іншим працівникам - 70%, наказом № 139 від 24. 12. 2003 р. йому нараховано - 70%, а іншим працівникам - 100%, наказом № 140 від 24. 12. 2003 р. при преміюванні від 1,5 до З посадових окладів йому було призначено 1,5, наказом № 27-к від 26. 04. 2004 р. йому нараховано - 25%, а іншим працівникам - 35%, наказом № 38-к від 26. 05. 2004 р. йому нараховано - 10%, а іншим працівникам - 35%, наказом № 82-к від 30. 09. 2004 р. йому нараховано -10%, а іншим працівникам - 40%.

Задовольняючи по суті позовОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що будь-якого обгрунтування позбавленняОСОБА_1 преміальних та зниження йому розміру преміальних адміністрацією управління ветеринарної медицини в Одеській області в наказах не наведено, будь-яких посилань на підстави позбавлення та зниження розміру преміальних ОСОБА_1 не має, відсутнє погодження цих рішень з відповідним профспілковим комітетом.

Проте з таким висновком апеляційний суд погодитися не може.

Преміювання працівників управління ветеринарної медицини в Одеській області у вищевказаний період здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13. 12. 1999 р. № 2288 „Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" і Положеннями про преміювання працівників апарату управління ветеринарної медицини Одеської обласної державної адміністрації за 2004-2005 р. р. та Положенням про преміювання працівників апарату управління ветеринарної медицини в Одеській області на 2003 р.

При цьому, зі змісту вказаних актів видно, що преміювання працівників повинно здійснюватися керівниками в межах установленого фонду оплати праці відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи і в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі тримісячного фонду оплати праці та економії фонду, а фінансування видатків на оплату праці працівників органів, що фінансуються з бюджету забезпечує Міністерство фінансів України.

Тобто, вирішення питання щодо преміювання працівників управління ветеринарної медицини в Одеській області і встановлення розміру премій конкретному працівнику є компетенцією керівництва управління в межах наявного бюджетного фінансування.

Оскільки по даній справі не оспорювалися дії і вказані накази керівника управління ветеринарної медицини в Одеській області стосовно преміюванняОСОБА_1 і відсутні дані про визнання їх незаконними, то у суду першої інстанції не було підстав визнавати незаконним не нарахування управлінням ветеринарної медицини в Одеській області преміальних позивачу.

Таким чином, у суду першої інстанції не було законних підстав для ухвалення постанови щодо стягнення з управління ветеринарної медицини в Одеській області на користьОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати в розмірі 2725, 49 грн., компенсації в сумі 547,99 грн. і 1300 грн. як відшкодування моральної шкоди.

Зважаючи на те, що у справі не має необхідності збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи встановлені судом повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні   норм  матеріального  права  і   має  місце  невідповідність  висновків  суду

 

3

обставинам справи, апеляційний суд вважає, що судове рішення відповідно до ст. 198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч. 1 п. п. 3, 4, ст. 205 ч. 2 КАС України підлягає скасуванню з постановлениям нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління ветеринарної медицини в Одеській області про стягнення заробітної плати і моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 198,202,205,207,254 КАС України, колегія суддів,

постановила:

Скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2006 р.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління ветеринарної медицини в Одеській області про стягнення заробітної плати і моральної шкоди.

Постанова суду за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо у Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація