Справа  № 2-1279\10

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

   головуючий – суддя Швець В.М.,

   при секретарі Ткачовій В.В.

   з участю позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

  Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснивши, що 20.02.2009року відповідач позичив у нього 26000грн., які зобов’язався повернути за першою вимогою на протязі тридцяти днів. 05.06.09року позивач звернувся з письмовою вимогою повернути йому борг, але до теперішнього часу відповідач борг не повернув. Позивач просить стягнути суму боргу 26000грн., 3% річних за користування грошима за період з 20.02.09року по 10.07.2009року – 299,18грн., судові витрати-514,99грн. та витрати на правову допомогу-500грн., а всього 27314,17грн.

  Відповідач в судове засідання викликався належним чином, але не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило. Враховуючи думку позивача, у відповідності до ст.224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

  У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

  Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

  Форма договору позики, передбачена ст.1047 ЦК України, сторонами дотримана.

  Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

  Відповідно до ст.625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

  В судовому засіданні встановлено, що позовні вимоги підтверджено розпискою відповідача від 20.02.2009року, письмовою вимогою позивача повернути борг від 05.06.09рок.

  Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

  Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ст.88 ЦПК України.

   Керуючись ст.ст.625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57, 60, 88,209, 212, 214, 215, 218, 224-226  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

  Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 26000грн., 3% річних за користування грошима – 299,18грн., судові витрати-514,99грн. та витрати на правову допомогу-500грн., а всього 27314,17грн.

  Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 С у д д я