Справа № 2-177/10

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня  2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

 в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

           при секретарі – Горбуновій Х.М.,

        за участю представника відповідача – ОСОБА_1,            

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі справу за позовом   закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що 21.05.2005 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3, який керував автомобілем Опель, д/з НОМЕР_1 та ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ -2103, д/з НОМЕР_2, автомобіль Опель, д/з НОМЕР_1, застрахований в ЗАТ «СК «Інкомстрах» відповідно до договору добровільного страхування засобу надземного транспорту № 0757/2-002/05 від 30.03.2005 року. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду від 29.12.2005 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, на підставі страхового акту позивачем  було сплачено ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту автомобіля Опель, д/з НОМЕР_1 в сумі 5 057 грн. 68 коп. Просять стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 5 057 грн. 68 коп. та судові витрати на сплату держмита у розмірі 51 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

У судове засідання представник позивача не з’явився, сповіщений належним чином, надав суду заяву з проханням справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача – ОСОБА_1 позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.12.2005 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постановою апеляційного суду Одеської області від 10.04.2008 року постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.12.2005 року скасовано та справу повернуто на новий судовий розгляд. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2008 року було встановлено, що ОСОБА_2 21.11.2005 р. в 15.30 год., керуючи автомобілем ВАЗ – 2103 д/з НОМЕР_2 на бульварі Дружби Народів в м. Київ, не врахував дорожньої обстановки та не дотримав безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Опель», д/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але звільнено від адміністративного стягнення у зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Постановою апеляційного суду Одеської області від 23.12.2009 року апеляційна скарга адвоката ОСОБА_1 на постанову Ізмаїльського  міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2008 року  повернута в зв’язку з поданням ії після закінчення строку на оскарження.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

 Згідно до вимог ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги. Яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом та до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до акту товарознавчого дослідження № 1809 від 02.02.2006 року вартість відновлювального автомобілю Опель, д/з НОМЕР_1 складає 5057, 68 грн.

Згідно договору № 0757/2-002/05 добровільного страхування транспортного засобу об’єктом страхування за цим договором є майновий інтерес ТОВ «Київтехсервіс», пов'язаний з володінням, розпорядженням і користуванням транспортним засобом Опель, д/з НОМЕР_1.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі заяви генерального директора ТОВ «Київтехсервіс» від 22.11.2005 року та страхового акту № 757/1 від 22.05.2006 року ЗАТ СК «Інкомстрах» було сплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Опель, д/з НОМЕР_1 – ТОВ «Київтехсервіс» в сумі 5057, 68 грн., що також підтверджено платіжним дорученням № 2831 від 13.06.2006 року (а.с. 2).

Таким чином, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню та необхідно стягнути  з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» матеріальну шкоду у розмірі 5057 (п’ять тисяч п’ятдесят сім) гривень 68 копійок.

На підставі статті 88 ЦПК  України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 51 гривень, витрати за  інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Керуючись ст.ст. 993, 1187 ЦК України,  ст.ст.10,60, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» матеріальну шкоду у розмірі 5057 (п’ять тисяч п’ятдесят сім) гривень 68 копійок, державне мито у розмірі 51 гривень та витрати за  інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя: