Справа 1-П-6/2010 року

Копія

                                         П О  С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 року                                                                                     м. Львів

          Військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні   в приміщенні суду у складі:

          ГОЛОВУЮЧОГО – підполковника юстиції ТОНКОГОЛОСЮКА О.В.,

при секретарі – НОСОВІЙ Г.С., спеціалісті з фіксування судового процесу технічними засобами МЕДВЕДЄВІЙ Л.І.,

за участю: державного обвинувача – старшого помічника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ЯКУБЧАКА О.Р., обвинуваченого ОСОБА_4,  розглянувши подання помічника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону  про вирішення судом питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» відносно колишнього начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Дрогобицько-Бориславського ОРВК Львівської області

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в           м. Стебник Львівської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 1994 та 2006 років народження, раніше не судимого,  звільненого з військової служби у запас в серпні 2008 року,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, в період 2003 - 2008 років, являючись військовою службовою особою,  начальником відділення офіцерів запасу і кадрів Дрогобицько-Бориславського ОРВК Львівської області,  в порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та функціональних обов’язків начальника відділення офіцерів запасу і кадрів, повинен брати участь у нагородженні офіцерів запасу і ветеранів, організовувати розшук учасників бойових дій, яким не були вручені нагороди, недбало поставився до військової служи та виконання своїх обов’язків, що виразилося в тому, що він не вживав заходів щодо їх розшуку та встановлення місцеперебування для вручення нагород відповідно до Указу Президента України № 1329/99 від 14 жовтня 1999 року «Про нагородження відзнаками Президента України ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років», Указу Президента України № 138/2003 від 19 лютого 2003 року «Про порядок представлення до нагородження та вручення державних нагород України» відзнак Президента України – орденом «За мужність» III ступеня громадян: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших, (всього 24 громадянина), які в дійсності так і не були нагороджені зазначеними державними нагородами, також, внаслідок недбалого ставлення до військової служби, не забезпечив пошук для нагородження відзнакою Президента України - медаллю «60 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.» громадян: ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших, (всього 6 громадян) та не здійснював жодних заходів щодо розшуку ветеранів військової служби та вручення їм відзнак  Міністерства оборони України – медалі «15 років Збройним Силам України» громадянам: ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншим, (всього 54 громадянам), які в дійсності дані нагороди так і не отримали.

В наслідок того, що ОСОБА_4 не організував належним чином розшук учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні – громадян: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які підлягали нагородженню відзнакою Президента України – орденом «За мужність» III ступеня, не були нагороджені належною їм нагородою і втратили можливість своєчасно звернутися за встановленням надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною, тобто їм було завдано матеріальну шкоду за недоотримані надбавки до пенсії в розмірі 25263,90 грн., а також, ці дії ОСОБА_4 всім вищевказаним особам завдали моральну шкоду, послабили  віру в справедливість та можливість бути вшанованими за проявлену ними мужність та самовідданість в бою за свободу і незалежність Вітчизни, за сумлінне і бездоганне виконання військового обов‘язку, викликали почуття зневіри до діяльності органів державної влади в напрямку забезпечення соціальної захищеності даної категорії осіб.

Таким чином, органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого  ст. 425 ч. 1 КК України.

В поданні помічника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону, погодженим з військовим прокурором Івано-Франківського гарнізону, ставиться питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року та закриття кримінальної справи стосовно нього.

Старший помічник прокурора в суді вважав за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії, оскільки він є батьком дітей, яким не виповнилось 18 років та не позбавлений батьківських прав.  

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року.

Заслухавши думку учасників процесу та перевіривши обставини, на які вони посилаються у своїх виступах, суд вважає, що подання помічника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону підлягає задоволенню.

Так, ОСОБА_4 органами досудового слідства обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст. 425 ч. 1 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу, службового обмеження на строк до двох років або позбавлення волі на строк до трьох років, та даний злочин відноситься до категорії злочинів, вчинених з необережності.

У відповідності ж до п. “в” ст. 1 та ст. 6 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року звільненню від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії підлягають особи, які скоїли злочини з необережності, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, мають неповнолітніх дітей та не позбавлені батьківських прав.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що даний злочин скоїв саме  ОСОБА_4, він є особою, яка вчинила злочин з необережності, законом за скоєння даного злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі до трьох років, злочин скоїв до набрання чинності Законом України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року, має двох неповнолітніх дітей, 1994 та 2006 років народження, а тому суд вважає за необхідне застосувати до  ОСОБА_4 Закон України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року, у відповідності до якого звільнити його від кримінальної відповідальності.

Керуючись п. “4”  ч. 1 ст. 6,  ст. 248 КПК України та п. “в” ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року,  військовий місцевий суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, звільнити від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ст. 425 ч. 1 КК України внаслідок акта амністії.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_4 на підставі п. 4 ст. 6 КПК України закрити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 – підписку про невиїзд - після набрання постановою законної сили – відмінити.

Речові докази по справі, а саме:

-   які перераховані в т 1 а.с. 209-211, т 1 а.с. 236-237, т 3 а.с. 35-37 та зберігаються в матеріалах справи, разом з протоколом вручення відзнаки Президента України ордена «Богдана Хмельницького» по Дрогобицькому міському військовому комісаріату від 8 травня 2002 року, протоколом вручення відзнаки Президента України ордена «За мужність»  по Дрогобицькому міському військовому комісаріату від 8 травня 2003 року, протоколом вручення відзнаки Президента України ордена «За мужність» по Дрогобицько-Бориславському РВК від 11 жовтня 2004 року, протоколом вручення відзнаки Президента України по Дрогобицько-Бориславському об’єднаному районному військовому комісаріату від 14 квітня 2005 року, протоколом вручення медалі «60 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.» по Дрогобицько-Бориславському об’єднаному районному військовому комісаріату від 5 серпня 2005 року, листом-доповіддю № 3/30 від 11 січня 2006 року з Дрогобицько-Бориславського ОРВК в Львівський ОВК, актом по перевірці наявності отримання нагород від 5 квітня 2008 року,  протоколом вручення відзнаки МО України медалі «15 років Збройним Силам України» від 10 травня 2007 року –– зберігати при справі;

 -    які перераховані в т.1 а.с.53-56 та зберігаються в кімнаті для зберігання речових доказів військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону, крім вищеописаних протоколів, листа-доповіді та акту – повернути до Львівського ОВК за належністю;

-     орден за мужність НОМЕР_2 з орденською книжкою НОМЕР_1 на ОСОБА_5, які знаходяться в Львівському ОВК, вважати повернутими за належністю.

          Судові витрати в сумі 328 (триста двадцять вісім) грн. 44 коп. за проведення по даній кримінальній справі почеркознавчої експертизи прийняти на рахунок держави.

На постанову може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.

Копія вірна:

Головуючий по справі

підполковник  юстиції                                  О.ТОНКОГОЛОСЮК