Справа 1/19 – 2010 року
Копія
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року м. Львів
Військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні у складі:
ГОЛОВУЮЧОГО – підполковника юстиції ТОНКОГОЛОСЮКА О.В,
при секретарі – НОСОВІЙ Г.С.,
за участю: старшого помічника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ЯКУБЧАКА О.Р., обвинуваченого ОСОБА_4, його захисника-адвоката ОСОБА_3, розглянувши під час попереднього розгляду кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини 1241 старшого прапорщика
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 с. Полюхів, Перемишлянського району Львівської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, раніше несудимого, на військовій службі з жовтня 1986 року, старшини 3 патрульної роти 24 окремого батальйону внутрішніх військ УЗТК ВВ МВС України,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 30 травня 2007 року, будучи військовою службовою особою - старшиною 3 патрульної роти військової частини 1241, умисно вніс до офіційного документу - роздавальної відомості на отримання речового майна особовим складом 3 патрульної роти призова ІІ – 2006 від 30 травня 2007 року до накладних № 117, № 125 завідомо неправдиві відомості про отримання речового майна в користування військовослужбовцям строкової служби, хоча фактично речове майно військовослужбовцям 3 патрульної роти в користування не видавав, чим порушив норми забезпечення речовим майном військовослужбовців строкової служби.
Тобто, органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України.
Після надходження справи до суду разом з обвинувальним висновком, в ході попереднього розгляду справи, обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінальної справи відносно нього на підставі ст. 49 КК України, тобто у зв’язку із закінченням строків давності, оскільки вказаний злочин був вчинений ОСОБА_4 в травні 2007 року, являється злочином невеликої тяжкості, за скоєння даного злочину передбачене покарання у виді обмеження волі та менш суворе і з дня вчинення злочину минуло більше як три роки, а відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину минуло три роки.
Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання ОСОБА_4.
Прокурор не заперечував проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття відносно останнього кримінальної справи.
Заслухавши думку учасників процесу та перевіривши обставини, на які вони посилаються у своїх виступах, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню.
Так, ОСОБА_4 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тобто даний злочин, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
У відповідності до ст. 49 КК України звільненню від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності підлягає особа, яка вчинила злочин невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину минуло три роки.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінальної справи за цією нереабілітуючою обставиною, а також те, що даний злочин був вчинений в травні 2007 року саме ОСОБА_4, являється злочином невеликої тяжкості, за скоєння даного злочину передбачене покарання у виді обмеження волі та менш суворе і з дня вчинення злочину минуло більше як три роки, а відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину минуло три роки, суд вважає, що відповідно до ст. 49 КК України ОСОБА_4 слід звільнити від відповідальності за скоєння ним злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, та кримінальну справу відносно нього закрити.
На підставі викладеного та, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 11-1, 244, 248 КПК України, військовий місцевий суд Львівського гарнізону,-
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 на підставі ст. 49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_4 на підставі ч. 2 ст. 11-1 КПК України закрити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 – підписку про невиїзд – після набрання постановою законної сили - скасувати.
Після набрання постановою законної сили речові докази по справі, а саме:
- які перераховані в т. 1 а.с. 186 та т. 5 а.с. 115 та зберігаються в кімнаті для зберігання речових доказів військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону – повернути до військової частини 1241 за належністю;
- які перераховані в т. 1 а.с. 176 - 181 та зберігаються при матеріалах кримінальної справи – зберігати при матеріалах справи.
Судові витрати в сумі 450 грн. 70 коп. за проведення по даній кримінальній справі почеркознавчої експертизи прийняти на рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом семи діб з моменту її проголошення.
Копія вірна:
ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ
ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ О.В.ТОНКОГОЛОСЮК