Справа № 2-2/10 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 ЛИПНЯ 2010 РОКУ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У СКЛАДІ: СУДДІ БУШУЛЯНА В.І.,
ПРИ СЕКРЕТАРІ КОРЖАН О.В.,
РОЗГЛЯНУВШИ У ВІДКРИТОМУ СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ В ЗАЛІ СУДУ В С.М.Т. САРАТА ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЦИВІЛЬНУ СПРАВУ ЗА ПОЗОВНОЮ ЗАЯВОЮ
ОСОБА_3
ДО
ОСОБА_4,
ЗОРЯНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ САРАТСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ,
З ВИКЛИКОМ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ, ЯКА НЕ ЗАЯВЛЯЄ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ ЩОДО ПРЕДМЕТА СПОРУ: САРАТСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПРО
ВИЗНАННЯ ЧАСТКОВО НЕДІЙСНИМ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ,
СУД,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік, ОСОБА_15, якому на праві власності належала 1/2 частина житлового будинку № АДРЕСА_1. Друга частина житлового будинку належить на праві власності позивачці.
Ще при житті чоловіка в неї з ним була домовленість, що заповіт на свою 1/2 частину вказаного житлового будинку чоловік складе на ім’я сина – відповідача у справі, який буде здійснювати догляд за позивачкою.
Згідно заповіту, відповідач повинен був отримати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку. Однак, позивачці у грудні 2004 року, коли вона хотіла оформити субсидію у Зорянській сільській Раді стало відомо, що відповідач став власником всього житлового будинку, що змусило її звернутися до суду.
Після смерті чоловіка відповідач жодного дня не мешкав з позивачкою, хоча в будинку зареєстрований. Позивачка протягом чотирьох років не має прав на отримання житлово-комунальних субсидій. На цей час їй виповнилося 90 років, вона потребує догляду.
На підставі вищевикладеного, позивачка просила суд визнати свідоцтво про право на спадщину, видане на ім’я ОСОБА_4, частково недійсним.
У судовому засіданні представники позивачки – ОСОБА_7 та ОСОБА_8, позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити, визнати причину пропуску строку позовної давності поважними. Крім цього, в судовому засіданні представники позивачки доповнили свої позовні вимоги, якими просили також визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Зорянської сільскої Ради Саратського району Одеської області № 48, від 28 вересня 2001 року, та від 30 серпня 2001 року, а також свідоцтво про право власності від 01 жовтня 2001 року, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що засідання виконкому Зорянської сільської Ради було 30 серпня 2001 року, а ОСОБА_4 помилково було надано рішення виконкому №48, від 28 вересня 2001 року.
Відповідач ОСОБА_9, та його представник у судовому засіданні позов не визнали, пояснили суду, що його батько ОСОБА_15 тільки йому заповідав житловий будинок №105, розташований по вул. Леніна в с. Зоря Саратського району Одеської області. Мати відмовилась від своєї частки у спадщині вказаного житлового будинку на користь відповідача. Вини його, що весь житловий будинок був оформлений на нього не має, тому що він не юрист і спадщина була оформлена у Саратської державної нотаріальної контори Одеської області. Не заперечував, що мати з батьком побудували цей будинок у шлюбі і вона має право на 1/2 частину будинку.
Голова Зорянської сільської Ради Одеської області Узунов А.Н. в судове засідання не з'явився, але від нього до суду надійшла письмова заява, в якій він позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – завідувач Саратської державної нотаріальної контори Одеської області, будучі належним чином повідомленим, у судове засідання не з’явився, просив справу розглянути за його відсутності.
Свідки: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердили, що спадкодавець ОСОБА_15 та позивачка знаходились у шлюбі і спільно побудували житловий будинок №105, розташований по вул. Леніна в с. Зоря Саратського району Одеської області. Спадкодавець ОСОБА_15 заповідав спірний житловий будинок відповідачу, а позивачка заповідала тільки свій сертифікат на земельну частку (пай). Позивачка своєю частиною вказаного житлового будинку не розпоряджалася.
Заслухавши представників позивачки, відповідача, його представника, свідків, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають зі спадкового права щодо прийняття спадщини, тому необхідно керуватися Цивільним Кодексом України та Кодексом про шлюб і сім’ю. Виходячи з того, що правовідносини склалися до 2004 року, необхідно керуватися ЦК України, в редакції 1963 року, та КПРС України в редакції 1969 року.
Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України, в редакції 1969 року, майно нажите під час шлюбу подружжям, є їх спільною сумісною власністю…
Відповідно до ст. 535 ЦК України, в редакції 1963 року – … недієздатний один з подружжя … успадковує незалежно від змісту заповіту, не менше ніж двох треті долі, яка належала б кожному з них при спадкуванні по закону...
З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, (а.с.5) видно, що 22 жовтня 1939 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 було укладено шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 23, після чого позивачка взяла прізвище свого чоловіка – ОСОБА_15.
За заповітом, від 10 лютого 2000 року, зареєстрований Зорянською сільською Радою Саратського району за № 18, (а.с.29), ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_7 земельну ділянку, яка належала їй на праві приватної власності. Заповіт не змінювався та не відмінювався.
За заповітом, від 10 лютого 2000 року, зареєстрований Зорянською сільською Радою Саратського району за № 17, (а.с.30), ОСОБА_15 на випадок своєї смерті заповідав все своє майно, у тому числі житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 відповідачу – ОСОБА_4. Заповіт не змінювався та не відмінювався.
Як видно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, (а.с.6), ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Зоря Саратського району Одеської області.
Відповідно до заяви № 925, від 21 грудня 2001 року, (а.с.12), позивачка, відмовилася від належної їй частки спадщини, яка залишилася після смерті чоловіка. Заява засвідчена та підписана секретарем Зорянської сільської Ради Саратського району Одеської області.
Як видно з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія АЕ, № 1394622, від 21 грудня 2001 року, номер спадкової справи 593-2001, реєстровий № 6010, (а.с.13), спадкоємцем майна, вказаного в заповіті ОСОБА_15, є його син, відповідач у справі, ОСОБА_4. Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з: житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1; права на земельну частку (пай) в складі земель КСП «Дружба» с. Зоря, Саратського району Одеської області, розміром 3,4 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості); права на майновий пай в складі загального пайового фонду сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» с. Зоря, Саратського району Одеської області, який складається з суми 4614 (чотири тисячі шістсот чотирнадцять) гривень 86 копійок.
Згідно копії рішень № 48 виконкому Зорянської сільської Ради Саратського району Одеської області, від 30 серпня 2001 року, та від 28 вересня 2001 року, (а.с.185, 247), виконком Зорянської сільської Ради Саратського району Одеської області за заявою ОСОБА_4 вирішив оформити за ОСОБА_15, право особистої приватної власності на весь зазначений житловий будинок з господарськими та іншими спорудами. ОСОБА_4 було видано Рішення виконкому Зорянської сільської Ради Саратського району Одеської області № 48, від 28 вересня 2001 року. На підставі цього рішення, на ім’я ОСОБА_15, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, було видано свідоцтво про право особистої приватної власності на житловий будинок № АДРЕСА_1 (а.с.246).
Таким чином, за час життя спадкодавець ОСОБА_15 не оформлював право власності на вказаний спірний житловий будинок. Позивачка до моменту звернення до суду не оспорювала вказані рішення і свідоцтво, оскільки про них не знала взагалі. Тому, суд вважає, що такі рішення Зорянської сільської Ради в частині оформлення права особистої приватної власності за ОСОБА_15 на весь житловий будинок, та видане на підставі цього свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок, порушили права позивачки, як співвласника зазначеного будинку, тому слід визнати їх недійсними.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка знаходилась у шлюбі з померлим ОСОБА_15, спільно побудували спірний житловий будинок, їй по закону належить 1/2 частина цього будинку, якою вона не розпоряджалась, і від якої вона не відмовлялась. Цей факт підтверджується копією погосподарської книги (а.с.16-17). Тому, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, свідоцтво про право на спадщину за заповітом треба визнати недійсним в частині прийняття спадщини відповідачем на весь житловий будинок.
Причину пропуску строку позовної давності вважати поважною, тому що тільки у грудні 2004 року позивачці стало відомо, що її позбавили права власності на житловий будинок. Суд вважає необхідним визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину житлового будинку № АДРЕСА_1. Також суд вважає необхідним визнати за відповідачем право власності на 1/2 частину будинку № АДРЕСА_1.
КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 524, 534, 535 ЦК УКРАЇНИ В РЕДАКЦІЇ 1963 РОКУ, СТ. 22 КОДЕКСУ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ’Ю, В РЕДАКЦІЇ 1969 РОКУ, СТ.СТ. 3-8, 10, 11, 60, 174, 212-215, 218, 294 ЦПК УКРАЇНИ,
СУД,
В И Р І Ш И В :
ПОЗОВНУ ЗАЯВУ ЗАДОВОЛЬНИТИ. РІШЕННЯ ВИКОНКОМУ ЗОРЯНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ САРАТСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ВІД 30 СЕРПНЯ 2001 РОКУ, ТА ВІД 28 ВЕРЕСНЯ 2001 РОКУ «ПРО ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА ОСОБИСТОЇ ВЛАСНОСТІ НА БУДИНОК (ДОМОБУДІВЛЮ)», ТА СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ, ВІД 01 ЖОВТНЯ 2001 РОКУ, В ЧАСТИНІ ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА ОСОБИСТОЇ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ ЗА ОСОБА_15 НА ВЕСЬ ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК № АДРЕСА_1 – ВИЗНАТИ НЕДІЙСНИМИ.
ВИЗНАТИ СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ ЗА ЗАПОВІТОМ, ВИДАНЕ САРАТСЬКОЮ ДЕРЖАВНОЮ НОТАРІАЛЬНОЮ КОНТОРОЮ, ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ 21 ГРУДНЯ 2001 РОКУ, СЕРІЇ АЕ, № 1394622, НОМЕР СПАДКОВОЇ СПРАВИ 593-2001, ЗАРЕЄЕСТРОВАНО В РЕЄСТРІ ЗА № 6010, НЕДІЙСНИМ У ЧАСТИНИ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ ОСОБА_4 ВСЬОГО ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ № АДРЕСА_1.
ВИЗНАТИ ЗА ОСОБА_4 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА 1/2 ЧАСТИНУ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ № АДРЕСА_1.
ВИЗНАТИ ЗА ОСОБА_3 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА 1/2 ЧАСТИНУ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ № АДРЕСА_1.
ЗАЯВА ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ МОЖЕ БУТИ ПОДАНА ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ ДЕСЯТИ ДНІВ З ДНЯ ПРОГОЛОШЕННЯ РІШЕННЯ, ЧЕРЕЗ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА ПОДАЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ ДВАДЦЯТИ ДНІВ ПІСЛЯ ПОДАЧІ ЗАЯВИ ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
СУДДЯ