Справа №2-183/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„3" березня 2007 року    Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої, судді Капацин Л.В. при секретарі Онєговій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Могилів-Подільський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловою площею ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловою площею, мотивуючи позовні вимоги тим, що 4 січня 2002 року вона стала власником жилого будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування. На той час у вказаному будинку проживали вона та члени її родини: батько ОСОБА_3, мати ОСОБА_4, молодші сестра та брат.

В лютому 2003 року батьки розірвали шлюб, проте, відповідач залишався проживати в належному позивачці будинку, але вів себе негідно, без поваги ставився до своїх дітей та бувшої дружини. В квітні 2006 року він перейшов на постійне місце проживання в с Немія Могилів-Подільського району, в частину будинку, яка придбана на ім'я його матері. З того часу відповідач продовжує бути зареєстрованим за адресою позивачки, і знятися з реєстрації не бажає, чим створює сім'ї позивачки незручності, зокрема при сплаті комунальних послуг та отриманні субсидій.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, суду пояснила, що відповідач за час проживання в належному їй будинку поводив себе негідно, вчиняв сварки, навіть бив дітей та їхню матір, чим створював жахливі умови проживання для позивачки та всієї сім'ї. У квітні 2006 року відповідач виїхав з будинку на постійне місце проживання в с Немія Могилів-Подільського району, взявши з собою всі особисті речі, а також телевізор, ліжко, посуд. В того часу в належному їй будинку він більше не проживав, але виписуватись з нього відмовлявся. Кому належить будинок, в якому він зараз проживає, позивачка не знає. Просить визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловою площею в її будинку.

Відповідач заявлений позов не визнав, суду пояснив, що жилий будинок АДРЕСА_1 був оформлений на підставі договору дарування на старшу дочку ОСОБА_1, проте, фактично цей будинок купував він разом з бувшою дружиною. Стосунки з сім'єю не складались, були постійні сварки, конфлікти, особливо між ним та дітьми. Це привело до того, що у лютому 2003 року вони з жінкою розвелись, але він продовжував проживати у тому ж будинку. На початку квітня 2006 року, коли бувша дружина була на заробітках у Москві і мала приїхати додому, він виїхав на проживання в с

Немія Могилів-Подільського району, взявши з собою особисті речі, а також ліжко, постіль, телевізор, посуд. З тих пір він проживає в частині жилого будинку як квартиронаймач, за найом не сплачує і має намір викупити цю частину будинку. Він дійсно не виписався з попереднього місця проживання, оскільки не хоче, щоб той будинок був проданий без його відому. З приводу оспорювання договору дарування жилого будинку АДРЕСА_1 та визнання за ним права власності на частину будинку він до суду не звертався, так як зазначений договір дарування був укладений на ім'я позивачки за його згодою.

Свідок ОСОБА_4 у своїх показах підтвердила, що її бувший чоловік за час сумісного проживання із сім'єю поводив себе негідно, вчиняв сварки, навіть бив її та дітей, і вона вимушена була розірвати з ним шлюб. Однак, і після того відповідач не залишав їх у спокої, діти боялись його. Вони неодноразово просили відповідача піти з будинку, дати їм спокійно жити. На початку квітня 2006 року, коли вона була на заробітках у Москві і мала приїхати додому, відповідач виїхав на проживання в с Немія Могилів-Подільського району, взявши з собою особисті речі, а також ліжко, постіль, телевізор, посуд. В того часу в будинку АДРЕСА_1 він більше не проживав, але виписуватись з нього відмовляється.

Суд, вислухавши сторони, покази свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно договору дарування від 4 січня 2002 року ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в місті АДРЕСА_1 (а.с.4).

З свідоцтва про народження позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що відповідач являється її батьком (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ОСОБА_3 розірвав шлюб з ОСОБА_4 24.02.2003 року (а.с.6).

Згідно з відмітками у домовій книзі для прописки (реєстрації) громадян по будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.8).

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.

Відповідач вибув з домоволодіння АДРЕСА_1 на постійне місце проживання у квітні 2006 року, що підтверджується тим, що він забрав всі свої особисті речі та предмети господарського вжитку, а також його поясненнями про намір купити частину будинку в с Немія Могилів-Подільського району, в якій він проживає з квітня 2006 року по даний час.

Цей факт підтверджується також довідкою квартального комітету № 3 «Заводський» від 22 лютого 2007 року НОМЕР_1, згідно з якою відповідач прописаний, але не проживає за адресою АДРЕСА_1 з 15.04.2006 року по даний час (а.с. 15).

Суд не може прийняти до уваги твердження відповідача, що жилий будинок АДРЕСА_1 був оформлений на підставі договору дарування на старшу дочку ОСОБА_1, проте, фактично цей будинок купував він разом з бувшою дружиною, оскільки відповідач не звертався до суду із зустрічним позовом про оспорювання договору дарування жилого будинку АДРЕСА_1 та визнання за ним права власності на частину будинку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, вибувши з будинку АДРЕСА_1 у квітні 2006 року на постійне місце проживання в с

Немія Могилів-Подільського району, втратив право користування жилим приміщенням у зазначеному будинку с моменту вибуття на інше постійне місце проживання.

На підставі ст.72 ЖК України, керуючись ст.ст. 10,60,212-215, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловою площею у будинку АДРЕСА_1 з моменту його вибуття на інше постійне місце проживання, тобто з квітня 2006 року.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.