№2-0-30 2007 рік

РІШЕННЯ Іменем України

26 березня   2007 року                                                                                                              м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Хорунжого І. Д.

народних засідателів - ОСОБА_4. ОСОБА_5

при секретарі - Дятловій А. О.

розглянувши    у    відкритому    судовому    засіданні    заяву    ОСОБА_1про визнання фізичної особи безвісно відсутньою

встановив:

ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_1 року звернувся до суду з заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у якій зазначив, що йому частково належить на праві особистої власності будинок АДРЕСА_1Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області.

1/7 частина будинкуАДРЕСА_1 Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є рідними сестрами заявника, але з ІНФОРМАЦІЯ_2року останні за вказаною адресою не проживають, місце їх знаходження не відомо.

Вказані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 з заявою про визнання ОСОБА_3безвісно відсутньою.

У судовому засіданні заявник наполягав на задоволенні заяви зазначив, що ніяких вісток від сестри він не отримує, з часу зникнення її ніхто не бачив, за неофіційними даними вона може проживати в Білорусії, тривала відсутність ОСОБА_3 завдає шкоди його інтересам.

Суд, заслухавши пояснення заявника, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Доказом відсутності ОСОБА_3 є акт обстеження будинку АДРЕСА_1Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_3 року за участю депутата Чемужівської сільської ради та сусідів, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_3 у зазначеному вище

будинку зареєстрована не була та не проживає з ІНФОРМАЦІЯ_4року, місце знаходження її не відоме. ( а. с. 4).

Допитані судом свідки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожний окремо, показали, що починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2року, тобто більш ніж 25 років, в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 не бачили, де вона може знаходитись не знають.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

У відповідності зі ст.43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_3 були ІНФОРМАЦІЯ_5року. То початком безвісної відсутності слід вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Задоволення заяви ОСОБА_1 має для нього юридичне значення, так як дозволить йому реалізувати свої майнові права щодо розпорядження спадщиною.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутньою.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 ЦК України ст. 248, 249 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6року народження, уродженку м. Орша Вітебської області безвісно відсутньою.

Початок безвісної відсутності ОСОБА_3 вважати з ІНФОРМАЦІЯ_7року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 - ти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.