Справа № 1-149/2007р. ВИРОК Іменем   України

26 березня 2007 року                                                                                     м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді        Ілюка Б.В.

при секретарі                          Загрійчук Г.Д.

з участю прокурора                           Гриніва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця с.Казанів Коломийського району Івано-Франківської області, освіта професійна технічна, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, мешканця АДРЕСА_1, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна.

Цей злочин ним вчинено за наступних обставин.

29.12.2006 року, біля 00.30 хвилин, ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки чужого майна, на своєму автомобілі марки „УАЗ" без державних номерних знаків, заїхав в ліс 44 кварталу 4 виділу Шепарівського лісництва Коломийського Держлісгоспу в с.Лісна Слобідка Коломийського району, звідки намагався таємно викрасти шість колод дерева породи дуб довжиною 1,1 кв.м. вартістю 1361, 60 гривень, однак свій умисел до кінця не довів, оскільки на місце події надійшли працівники Шепарівського лісництва.

Будучи допитаним в ході судового слідства підсудний ОСОБА_1 свою вину в замаху на таємне викрадення чужого майна визнав повністю і дав показання які відповідають описовій частині вироку. Зокрема, що напередодні побачивши в лісі зрізане дерево у нього виник умисел на його викрасти. З цією метою він приїхав в ліс опівночі 29.12.2006 року. У вчиненому кається та просить суворо не карати.

Згідно ст.299 КПК України за письмовою заявою підсудного та згодою прокурора в судовому засіданні суд визнав недоцільним дослідження доказів, що не оспорюються учасниками процесу.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.1 КК України, оскільки він вчинив замах на таємне викрадення чужого майна .

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставини, що пом"якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд враховує, що підсудний у вчиненому щиро кається, є особою молодого віку.

Обставин, які обтяжують покарання, суд не знаходить.

Ураховуючи зазначені обставини, особу винного, зокрема, що ОСОБА_1 у вчиненому щиро кається, злочином збитки не заподіяно, що він позитивно характеризується, має постійне місце проживання, його молодий вік, на утриманні має малолітню дитину, суд дійшов висновку про можливість призначити йому покарання у вигляді штрафу. Таке покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбачених ст.15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України і призначити покарання - штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Запобіжній захід засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд залишити без змін.

Речові докази: шість кусків дерева породи дуб, які знаходяться на зберіганні в Шепарівському лісництві, залишити Шепарівському лісництву.

Знаряддя вчинення злочину - автомашину „УАЗ" без державних номерів, кофіскувати в доход держави.

Вирок може бути оскаржено в Івано-Франківський апеляційний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.