Справа №2-1718/2010р.

РІШЕННЯ        

     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      09 липня  2010р. Шевченківський районний   суд  м. Львова

 у складі:   головуючої  - судді              І.Б.Малех

                   при секретарі с/з                  А.В.Костюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Сихівському районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" , -

у с т а н о в и в :

15.04.2010 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до управління Пенсійного фонду України у Сихівському районі м. Львова про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "дітям війни" за 2007-2009 роки в сумі 5139грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 1 січня 2006 р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога з  2007 рік році їй не виплачувалась а з 2208по 2009 роки їй виплачувалася не в повному обсязі. При цьому відповідач згідно ст.19, 22 Конституції України зобов’язаний діяти на підставі та межах повноважень у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнила та просила провести нарахування та виплату відповідачами пенсі з з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008р. по грудень 2008 року, з врахуванням підвищення  пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, а тому у відповідності до ст.169 ЦПК України, розгляд справи слід провести у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

Законом України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. Позивач ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 році, є дитиною війни (а.с. 3).

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Частина 2 ст. 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України – всі вони приймаються виключно на основі  Конституції України і повинні відповідати їй. Частиною 3 ст.  22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 6 Закону України « Про  соціальний захист  дітей війни» передбачено, що дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України  « Про Державний  бюджет  України на 2007 рік» дія  вказаної статті  зупинена.

Проте, згідно рішення  Конституційного Суду України   від 09.07.07 р.  № 6-рп  у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України  положень статей 29,36, частини другої ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що  не відповідає  Конституції України   п. 12 ст. 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України  « Про соціальний захист  дітей війни «, з врахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного суду України від  22.05.2008 р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 41 розділу II  Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

З дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №10-рп/2008 визнані неконституційними положення пункту 41 розділу II  Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", отже, з цього часу відновлено дію  ст.6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно дія цієї норми не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що всупереч рішенням Конституційного Суду України, Закону України „Про соціальний захист дітей війни” Управління Пенсійного фонду України у Сихівському районі м. Львова оспорювана позивачем надбавка з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня по грудень 2008р. виплачувалась не в повному обсязі, а тому слід в изнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати у 2007, 2008 роках ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а позов в частині виплати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 включно, з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно,підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України  ?ро соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.3007 року по справі № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року по справі  №10-рп/2008, ст.ст. 8,10,11,58,60,88,169,209,212,214,215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Сихівському  районі м. Львова щодо невиплати у 2007 році та дії управління Пенсійного фонду України у Сихівському районі м. Львова щодо недоплати у 2008 році ОСОБА_2 місячного підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Сихівському районі

м. Львова здійснити нарахування та виплату з 09.07.по 31.12.2007 року включно, донара-хування та виплату з 22.05. по 31.12. 2008 року включно ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням виплачених коштів за даний період.

У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя                                 І.Б.Малех