Справа № 22-8217/2010 року Головуючий першої інстанції Добнєв С.С.
Категорія: 46 Доповідач: Осипчук О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„22”липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.
При секретарі: Суліма Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и в:
В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розподіл майна подружжя, в якому просила провести розподіл автомобіля «Шкода-Фабія комбі», визнавши за відповідачем право власності на вказаний автомобіль, а на її користь з відповідача стягнути 33500 грн., що складає половину сплачених ними за час сумісного проживання коштів за автомобіль.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 квітня 2010 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.
З вказаним рішенням не погодилась позивачка і подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, які мають суттєве значення для розгляду спору.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на те, що вона не заявляла позов про розподіл доходів, отриманих відповідачем від продажу автомобіля, а ставила питання про стягнення на її користь Ѕ частини виплачених ними сум по кредитному договору за час сумісного проживання. З таким позовом вона звернулася до суду в жовтні 2009 року і на той час автомобілем користувався і розпоряджався відповідач. Відповідач без її згоди продав автомобіль 15.01.2010 року, коли вже існував в суді спір.
В апеляційному суді позивачка підтримала доводи скарги в повному обсязі.
Відповідач заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що сторони з 30 вересня 2006 року знаходяться у зареєстрованому шлюбі, під час сумісного проживання 05 лютого 2008 року на ім*я відповідача сторони придбали автомобіль марки «Шкода Фабія комбі» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за 79315 грн. Перший внесок було сплачено у автосалон у розмірі 25000 грн., а на іншу частину на ім*я відповідача було взято кредит у сумі 10755 доларів США. За час сумісного проживання подружжя сплатило 67000 грн. Згідно договору купівлі – продажу від 15 січня 2010 року відповідач продав автомобіль брокеру, який зробив внесок за відповідача за кредит і повністю погасив заборгованість по кредиту. Відповідно до довідки ВАТ КБ «Промекономбанк» заборгованість по кредиту, виданому на ім*я відповідача погашена в повному обсязі 15.01.2010 року.
Відмовляючи в задоволені позову суд виходив з того, що суду не надано доказів того, що відповідач при продажі автомобілю мав доход, який підлягав би розподілу.
Між тим, апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи і обумовлені неправильним застосуванням норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що в зареєстрованому шлюбі знаходилися з 30 вересня 2006 року по 7 квітня 2010 року. Під час шлюбу 05 лютого 2008 року придбали в кредит спірний автомобіль на ім*я відповідача.
В апеляційному суді сторони підтвердили, що сумісно проживали до 17 вересня 2009 року, при покупці 05 лютого 2008 року автомобілю сплатили за сумісні кошти 25000 грн. первинного внеску до автосалону, і за час сумісного проживання до 17.09.2009 року сплатили банку 42000 грн.
Відповідач в апеляційному суді, заперечуючи проти скарги, пояснив, що він 15 січня 2010 року продав автомобіль брокеру більш ніж за 6000 доларів США тільки щоб сплатити банку залишки заборгованості по кредиту і ніякого доходу з цієї угоди купівлі – продажу не мав. Вважає, що оскільки автомобіль був взятий в кредит і саме з метою погашення кредиту він продав автомобіль, тому нема що і ділити між ним та позивачкою.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ним або шлюбним договором.
Суд першої інстанції вірно пославшись в рішенні суду на зазначені норми матеріального права, помилково зробив висновок про відмову в задоволені позову, пославшись на відсутність у відповідача будь – якого доходу після продажу автомобіля.
Апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача на її користь Ѕ частини сплачених за час сумісного проживання коштів за придбаний автомобіль в с умі 33500 грн., яка підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями ( а.с.57-135). Вимоги щодо визнання права власності на автомобіль за відповідачем задоволенню не підлягають, оскільки він з часу придбання автомобіля значився власником транспортного засобу і крім того, автомобіль 15.01.2010 року відповідачем проданий іншій особі.
Керуючись ст.ст. 307,309,314-316 ЦПК України, апеляційний суд –
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 квітня 2010 року скасувати. Ухвалити нове рішення , яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33500 грн. В решті позову відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: