Справа № 2-682/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

16 липня 2010 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Сеника Р.П.,

при секретарі Громяк А.М.,

за участю представника позивача Савицької Г.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про звернення стягнення на заставне майно. В обгрунтування  своїх  позовних  вимог позивач зазначив, що згідно кредитного договору № 212/к від 04 липня 2008 року позивач надав відповідачеві ОСОБА_2, кредит в розмірі 7000 дол. США на строк до 01 серпня 2010 року. За користування кредитними коштами, відповідачка ОСОБА_2, зобов’язалась сплачувати банку відсотки за користування кредитом в строки і в порядку, встановленими кредитним договором та передбачених  додатком № 1 до кредитного договору. На умовах додаткової угоди від 14 липня 2008 року до кредитного договору  відповідачка ОСОБА_2, зобов’язалась повертати позивачу кошти в сумі 350 дол. США щомісячно.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором сторонами 04 серпня 2008  року було укладено договір застави майна № 212/к, відповідно до якого, ОСОБА_2, надала в заставу нерухоме майно, а саме торговий контейнер (металоконструкція) № 189, площею 4 кв. метри, що належить на праві власності ОСОБА_2, відповідно до Договору купівлі-продажу № 25 від 01.06.2004 року та паспорта на торгове місце № 189 і знаходиться в АДРЕСА_2. Крім того, позивач, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2, 04 серпня 2008 року уклав з відповідачем ОСОБА_3, договір застави автотранспорту № 212/к-1, згідно з яким останній надав у заставу автомобіль ВАЗ 2108, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_2, виданого 04.04.2007 року Нововолинським МРВ ДАІ у Волинській області.

Свої зобов’язання позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_2, кредит в сумі 7000 дол. США. В порушення умов договору ОСОБА_2, не виконала свої зобов’язання. Станом на 17 травня 2010 року розмір заборгованості становить 2643, 02 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 20948, 31 грн.) з них: 2298, 18 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 18215,15 грн.) – заборгованість за кредитом; 160, 59 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 1272,82 грн.) – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 28,35 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 224,70 грн.) – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31, 54 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 250 грн.) – штраф (фіксована частина) та штраф (%складова) 124, 36 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 985, 63 грн.).

Просить суд стягнути в користь ПАТ КБ «Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 20948, 31 грн., звернувши стягнення на предмет застави –  торговий контейнер (металоконструкція) № 189, площею 4 кв. метри, що належить на праві власності ОСОБА_2, відповідно до Договору купівлі-продажу № 25 від 01.06.2004 року та паспорта на торгове місце № 189 і знаходиться в АДРЕСА_2 та автомобіль ВАЗ 2108, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_2, виданого 04.04.2007 року Нововолинським МРВ ДАІ у Волинській області, шляхом вилучення у відповідачів належного їм на праві власності заставного майна та продажу вказаного майна публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням  ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу . Також позивач просить стягнути з відповідачів  судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просить суд позов задовольнити, звернути стягнення на предмет застави.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, у судове засідання повторно не з’явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, а тому, суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає за необхідне розгляд справи провести у їх відсутності, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 212/к від 04 серпня 2008 року позивач надав відповідачеві ОСОБА_2, кредит в розмірі 7000 дол. США на строк до 01 серпня 2010 року. За користування кредитними коштами, відповідач ОСОБА_2, зобов’язалась сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором. Відповідач зобов’язалась повертати позивачу кошти щомісячно згідно графіку погашення кредиту відсотків і винагороди, передбаченої додатком № 1 до кредитного договору 212/к від 04.07.2008 року укладеного 14.07.2008 року.  

Згідно п. 4.3 кредитного договору при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту передбачених договором, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 40 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 6.1. при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, а також інших умов договору Банк має право нараховувати за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як визначено ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на 17 травня 2010 року розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2, перед позивачем становить 20948, 31 грн., з них:  2298, 18 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 18215,15 грн.) – заборгованість за кредитом; 160, 59 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 1272,82 грн.) – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 28,35 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 224,70 грн.) – пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31, 54 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 250 грн.) – штраф (фіксована частина) та штраф (%складова) 124, 36 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 985, 63 грн.)

Як вбачається з договору застави майна, укладеного 04 липня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, остання в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 212/к від 04 серпня 2008 року надала в заставу нерухоме майно -  торговий контейнер (металоконструкція) № 189, площею 4 кв. метри, що належить на праві власності ОСОБА_2, відповідно до Договору купівлі-продажу № 25 від 01.06.2004 року та паспорта на торгове місце № 189 і знаходиться в АДРЕСА_2.

Згідно договору застави автотранспорту № 212/к-1 укладеного 04 липня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 212/к від 04 серпня 2008 року укладеним між  ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, останній надав в заставу нерухоме майно - автомобіль ВАЗ 2108, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_2, виданого 04.04.2007 року Нововолинським МРВ ДАІ у Волинській області.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про заставу” Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконали, а тому вимога позивача про звернення стягнення на предмет  застави, а саме : торговий контейнер (металоконструкція) № 189, площею 4 кв. метри, що належить на праві власності ОСОБА_2, відповідно до Договору купівлі-продажу № 25 від 01.06.2004 року та паспорта на торгове місце № 189 і знаходиться в АДРЕСА_2 та автомобіль ВАЗ 2108, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_2, виданого 04.04.2007 року Нововолинським МРВ ДАІ у Волинській області підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути 209, 48 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 224, 225 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 1050, 1054, 1055 ЦК України, на підставі Закону України «Про заставу», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

           Передати в публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк»  шляхом вилучення у відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3  належне їм на праві власності заставлене майно, а саме торговий контейнер металоконструкція) № 189, площею 4 кв. метри, що належить на праві власності ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу № 25 від 01.06.2004 року та паспорта на торгове місце № 189 і знаходиться в АДРЕСА_2 та автомобіль ВАЗ 2108, 1992 року випуску, тип транспортного засобу легковий комбі, шасі:НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_2, виданого 04.04.2007 року Нововолинським МРВ ДАІ у Волинській області та знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 212/к, укладеного 04 серпня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 в розмірі 2643, 02 дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 20948, 31 грн.) звернути стягнення на предмет застави  на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" : торговий контейнер металоконструкція) № 189, площею 4 кв. метри, що належить на праві власності ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу № 25 від 01.06.2004 року та паспорта на торгове місце № 189 і знаходиться в АДРЕСА_2 та автомобіль ВАЗ 2108, 1992 року випуску, тип транспортного засобу легковий комбі, шасі:НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_2, виданого 04.04.2007 року Нововолинським МРВ ДАІ у Волинській області та знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом вилучення у відповідачів заставленого майна та продажу вказаного заставного майна  публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі – продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням  ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судовий збір в сумі 104 (сто чотири) грн. 74 коп., з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 (шістдесят) грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: