Справа № 22ц-9180-2010 Головуючий у 1 інст. Садовський М.К.
Категорія 57 Доповідач Будулуца М.С.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої - судді : Курило В.П.
суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.
при секретарі Степаненко В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Докучаєвську на постанову Докучаєвського міського суду Донецької області від 2 березня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську про зобов’язання зробити призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за Списком № 2 та виплатою недоотриманої суми пенсії ,-
В С Т А Н О В И В :
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську про зобов’язання зробити йому перерахунок пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за Списком № 2 з 11 жовтня 2009 року з виплатою недоотриманої суми пенсії.
Позивач посилався на ті обставини, що народився 10 жовтня 1952 року і має пільговий стаж роботи 7 років 6 місяців і 3 дні, що складається з 5 років 5 місяців 3 дні стажу роботи з шкідливими і важками умовами праці за Списком 2 ( розділ XXIX, пункт б) та періоду служби у Збройних Силах СРСР з 30 вересня 1980 року по 27 жовтня 1982 року, що становить 2 роки 28 днів. Відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» він має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку в 57 років, починаючи з 11 жовтня 2009 року.
18 грудня 2009 року він звернувся в Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за Списком № 2, але в призначенні пенсії йому було відмолено.
Тому він просив визнати такі дії відповідача протиправними і зобов’язати останнього призначити йому пенсію за віком за Списком № 2 з 11 жовтня 2009 року з виплатою недоотриманої суми пенсії.
Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 2 березня 2010 позов задоволено повністю.
Дії Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з зниженням пенсійного віку за Списком № 2 з 11 жовтня 2009 року та виплаті недоотриманої суми пенсії визнані неправомірними.
Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську зобов’язано призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку за Списком № 2 з 11 жовтня 2009 року за періоди проходження служби в Збройних Силах СРСР в період з 30 вересня 1980 року по 27 жовтня 1982 року, роботи в Докучаєвському будівельно - монтажному управлінні № 2 з 29 листопада 1982 року по 10 грудня 1984 року та в кооперативі «Гігант» з 18 серпня 1988 року про 6 квітня 1990 року відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення » з 11 жовтня 2009 року з виплатою недоотриманих сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Він посилається на невідповідність висновків обставинам справи і неправильне застосування судом норм матеріального права.
В судовому засідання апеляційного суду представник УПФУ в м. Докучаєвську - Пехова В.О. доводи апеляційної скарги підтримала і просила постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги.
Позивач ОСОБА_1 заперечував проти доводів скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав:
Відповідно до п.1 та п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідно до п.4 ч.1 цієї ж статті - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що надані позивачем довідки про пільговий стаж роботи і період його служби в Збройних Силах СРСР дають підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком № 2 зі зниженням пенсійного віку в 57 років з 11 жовтня 2009 року Суд дійшов до висновку, що відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач повинен призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку за Списком № 2 з 11 жовтня 2009 року та виплатити недоотримані суми пенсії.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Окрім цього, суд неправильно застосував і норми матеріального права.
Згідно з приписами п. «б» статті 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення " особам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
При призначенні пільгових пенсій по ст.13 п. «б» застосовуються Списки 1 і 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року та Списки 1 і 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне страхування осіб, які працювали на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць здійснюється за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» .
Особа, яка до і після 1 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками 1 і 2 , пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України" Про пенсійне забезпечення " .
Атестація робочого місця обов’язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи після 1 серпня 1992 року.
Оскільки позивач працював по 30 листопада 1994 року на роботах, передбачених Списком 2, пенсія йому може бути призначена з урахуванням атестації робочих місць.
Однак, з довідки ОСОБА_1 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення йому пенсії за період з 2 січня 1992 року по 30 листопада 1994 року зазначено, що у Докучаєвському будівельно-монтажному управлінні № 2 робоче місце прораба будівельної дільниці атестацію на підприємстві не пройшло і не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (а. с. 15).
Окрім цього інша довідка позивача про роботу в кооперативі «Гігант» з 18 серпня 1988 року про 6 квітня 1990 року (а. с. 13) не містить посилання на первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, що передбачено в п.20 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року № 673.
Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії позивачу (а.с.14 ) містить запис про період його роботи в Докучаєвському будівельно – монтажному управлінні № 2, де дата його звільнення зазначена 10 грудня 1984 року на підставі наказу № 90 - к від 10 грудня 1984 року, що не відповідає даті його звільнення з підприємства, яка міститься в трудовій книжці (а. с.50).
Помилковим є висновок суду і про зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду проходження ним військової служби на офіцерській посаді з 30 вересня 1980 року по 27 жовтня 1982 року, що становить 2 роки 28 днів, оскільки Законом СРСР «Про загальний військовий обов’язок» від 12 липня 1967 року № 1950 –VII, було передбачено зарахування часу перебування у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю, а ч.1ст.2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, яка передбачає зарахування строкової служби до пільгового стажу, на нього не розповсюджується, оскільки останній Закон набув чинності вже після проходження військової служби позивачем, яка у нього не була строковою.
За таких обставин у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 У зв’язку з чим судове рішення в наведеній частині не є законним, та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Докучаєвського міського суду від 2 березня 2010 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Докучаєвську у визнанні дій останнього неправомірними по відмові в призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку за Списком № 2 і в зобов’язанні Управління пенсійного фонду України в м. Докучаєвську призначити йому пенсію за віком за Списком № 2 з 11 жовтня 2009 року з виплатою недоотриманої суми пенсії.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: Судді: