Судове рішення #10200291

                                                                     

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ       СУД     ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-5917/10                                                               Головуючий в 1-шій інстанції – Рибакова В.В.

Категорія: 57                                                                                    Доповідач – Гайдук В.І.

                     

У  Х  В  А  Л  А

І  М  Е  Н  Е  М     У  К  Р  А  Ї  Н  И

08 липня 2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

          головуючого  судді -  Гайдук В.І.

          суддів -  Петешенковій М.Ю., Варенко  О.П.

          при секретарі -  Сичевській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

                                Управління праці та  соціального захисту  населення

                                Нікопольської міської ради  

на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області  від 16 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та  соціального захисту  населення Нікопольської міської ради   про визнання протиправною бездіяльність, стягнення  недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2009  року ОСОБА_2  звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі ст.15 Закону України «Про державну допомогу з сім’ями з дітьми» відповідач зобов’язаний їй виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який визначений Законами України «Про державний бюджет на 2007 рік» та «Про державний бюджет на 2008 рік», проте відповідач в порушення зазначених вимог закону не здійснює належні нарахування та виплати, тому позивачка просила суд визнати протиправною  бездіяльність Управління праці та  соціального захисту  населення Нікопольської міської ради щодо  не здійснення  перерахунку  та не виплати  у повному обсязі ОСОБА_2  державної допомоги  по догляду  за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007-2008 роках; стягнути  з відповідача на  користь ОСОБА_2 суму  у розмірі 5 257, 74 грн. у вигляді  недоотриманої  допомоги  по догляду за дитиною  до досягнення  нею трирічного віку  за період з 01 травня 2007 року по 30 серпня 2008 року; допустити негайне виконання рішення в межах суми стягнень за один місяць.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2009 року позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність  Управління праці та соціального захисту  населення  Нікопольської міської ради,  у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_2  допомоги по догляду за дитиною до досягнення  нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. в розмірі, передбаченому ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; зобов’язано відповідача нарахувати та сплатити  ОСОБА_2 допомогу по  догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку  в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму  для дітей віком до 6 років у відповідності  до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. з урахуванням фактично отриманою суми допомоги за  зазначений період; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв’язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної постанови суду в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.  

З'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.  

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивачка має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10), у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції до 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.  

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до Постанови КМУ №32 від 16.01.2007, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи. Отже,  Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області  є належним відповідачем у справі.

Пунктом 14 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №6рп/2007 положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.

Відповідно до пунктів 3, 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.      

Оскільки зупинення дії частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визнано таким що суперечить Конституції України, а також визнані неконституційними положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення щодо виплати допомоги в розмірі, меншому ніж прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частина 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладена в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Вказані положення Закону не визнавалися неконституційними і діють на цей час, а відтак правомірно застосовувалися відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році.

Отже, право на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачка має з 09 липня  2007 по 31 грудня 2007 року.

З квітня по вересень 2007 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив  з 01.01.2007 року – 434 грн., з  01.04.2007 року - 463 грн.,  з 01.10.2007 року - 470 грн.

Натомість з липня по грудень 2007 року позивачка отримувала допомогу у значно менших розмірах, що підтверджується довідкою (а.с.9).

Так, в липні 2007 року позивачка отримала допомогу в сумі 129,03 грн., в серпні – 132,64 грн., в вересні – 134,45 грн., в жовтні – 136,13 грн., в листопаді – 140,05 грн., в грудні – 144,10 грн.  У 2008 році з січня  місяця по серпень  включно по 144,10 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок недоплаченої допомоги у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Крім зазначеного, колегія суддів приймає до уваги положення ст.ст. 99, 100 КАС України та зважає на те, що позивачка дізналася лише у червні  2008 року, а тому приходить до висновку про непропущення позивачкою строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги, з вищенаведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування апелянтом  не надано.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.  

Керуючись  ст.ст. 303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

   

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області  - відхилити.

Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2009 року -  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

  Головуючий:

  Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація