У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6044/10 Головуючий в 1-шій інстанції – Румянцев О.П.
Категорія: 57 Доповідач – Гайдук В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.І.
суддів - Петешенковій М.Ю., Варенко О.П.
при секретарі - Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Управління праці та соціального захисту населення
Самарської районної у м. Дніпропетровську ради
на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання незаконними дії суб’єкта владних повноважень та спонукання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, та просила суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, щодо нарахування та виплати їй державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, незаконними; зобов’язати відповідача провести перерахунок розміру призначеної та виплаченої позивачу допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09.07.2007 року по грудень 2008 року та продовжувати виплати до досягнення дітьми трирічного віку у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а саме прожиткового мінімуму, встановленого Законом, з урахуванням Рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року.
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2009 року позов задоволено частково; визнано неправомірною бездіяльність відповідача, яка виразилася у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , починаючи з 09 липня 2007 року, в розмірах, визначених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року, включно; зобов’язано відповідача донарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за виключенням сум, що вже нею отримані; в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв’язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної постанови суду та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.
З'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивачка має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13), та сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12) у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції до 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до Постанови КМУ №32 від 16.01.2007, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи. Отже, Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради є належним відповідачем у справі.
Пунктом 14 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №6рп/2007 положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.
Відповідно до пунктів 3, 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки зупинення дії частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визнано таким що суперечить Конституції України, а також визнані неконституційними положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення щодо виплати допомоги в розмірі, меншому ніж прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частина 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладена в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Вказані положення Закону не визнавалися неконституційними і діють на цей час, а відтак правомірно застосовувалися відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році.
Отже, право на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачка має з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року.
З квітня по вересень 2007 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив з 01.01.2007 року – 434 грн., з 01.04.2007 року - 463 грн., з 01.10.2007 року - 470 грн.
Натомість з 09.07.2007 року, відповідач нараховував та виплачував позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному обсязі, без урахування положень ст.. 15 Закону України «Про держану допомогу сім'ям з дітьми » та п.1 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року про визнання неконституційним а.3 ч.2 ст.56, п.4 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок недоплаченої допомоги у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Крім зазначеного, колегія суддів приймає до уваги положення ст.ст. 99, 100 КАС України та зважає на те, що позивачка дізналася лише у квітні 2009 року, а тому приходить до висновку про непропущення позивачкою строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги, з вищенаведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування апелянтом не надано.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради - відхилити.
Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: