УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –6075/10 Головуючий у 1-й інстанції – Круговий О.О.
Категорія – 57 Доповідач – Гайдук В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.І.
суддів - Петешенковій М.Ю., Варенко О.П.
при секретарі - Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Управління Пенсійного фонду України
в Павлоградському районі Дніпропетровської області
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дії по перерахуванню щомісячної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а:
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом. В обґрунтування позову посилалася на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії. Однак, управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області, у 2007 - 2009 роках всупереч вимогам закону не виконувало обов’язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим виникла заборгованість по пенсії. Просила суд поновити пропущені строки для звернення до суду; визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо виплати їй щомісячної державної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період 2007-2009 років; стягнути з управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області на користь позивача недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 роки в сумі 2422,14 грн.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2010 р. задоволено частково позовні вимоги та визнано неправомірними дії відповідача щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії у період з 16.11.2008 року по 31.12.2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 16 листопада 2009 року, включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії , згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з16.11.2008 року по 31.12.2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 16 листопада 2009 року включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці. Яка була виплачена у цей період, у розмірі 1198 грн. 52 коп. ; в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволені позову ОСОБА_1
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.
З'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років. З паспорту позивачки вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Доводи відповідача, який заперечував проти позову, були предметом дослідження суду першої інстанції разом із позовними вимогами, суд по справі зробив висновки та дав їм правильну оцінку.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду України не були прийняті відповідачем до уваги, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що постанова суду ухвалена у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст.303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області - відхилити.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий суддя:
Судді: