УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

15 липня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –

суддів:

при секретарі          

Гайдук В.І.,

Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.,

Кононенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційним скаргам  Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі                   м. Дніпропетровська

на постанову  Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2010 року

у справі за позовом  ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про перерахунок розміру пенсійних виплат та стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулося до суду з апеляційними скаргами, в яких просить постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2010 року скасувати в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на те, що постанова ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначеною постановою від 28 січня 2010 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Суд визнав дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська які пов’язані з нарахуванням та виплатою як інвалідам Чорнобиля ОСОБА_5, ОСОБА_6 пенсійних виплат у розмірах меншому, ніж це передбачено статтями 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Суд зобов’язав управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок з 01 січня 2008 року та визнати право на отримання пенсії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як інвалідів Чорнобиля в розмірах передбачених статтями 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В решті позовних вимог було відмовлено.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають на обліку (за місцем свого проживання) в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська  та мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копіями посвідчень громадянин, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за номером НОМЕР_1 (ОСОБА_5.) та НОМЕР_2 (ОСОБА_6)

10 лютого 2006 року ОСОБА_5 була призначена пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

26 січня 2006 року ОСОБА_6 була призначена пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесені зміни до статей 50,54,67 Закону № 796-ХІІ, які рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 були визнані неконституційними.

При вище викладених обставинах, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати ОСОБА_5 та ОСОБА_6  починаючи з 22 травня 2008 року пенсію для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не нижче ніж учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по ІІ групі інвалідності не можуть бути нижчими ніж 965 грн., а особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто з 22.05.2008р. – 96,20грн., з 01.07.2008 року – 96,40 грн., з 01.10.2008 р. – 99,60 грн.

Тобто суд дійшов вірного висновку, що Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська нараховувало  та виплачувало ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пенсії в розмірі меншому, ніж це передбачено чинним законодавством.

Враховуючи наполягання  представника відповідача на застосуванні строку позовної давності для звернення до суду з адміністративним позовом, суд обґрунтовано виходив із положень ч.2 ст. 99 КАС України - для звернення до  адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли  особа  дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки, відповідач наполягав на застосуванні річного строку для звернення до суду з позовом, а позивачами не було доведено поважності причин пропуску вказаного строку, то суд прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог  щодо перерахунку пенсії з 01.01.2005 року.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував  права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вище викладених обставинах суд першої інстанції, в силу ст. 50,54,67 Закону № 796-ХІІ, - прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а постанова суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись  ст.ст.209, 218, ст.303, 307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

    УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська  відхилити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

Головуючий :

Судді :