УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого
суддів
при секретарі
Гайдук В.І.,
Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.,
Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля»
на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2010 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов’язання надати акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, про скасування акту про нещасний випадок невиробничого характеру, –
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зазначений позовом, посилаючись на те, що 31 серпня 2007 року при виконанні трудових обов’язків на ВСП «Шахта «Степова» ВАТ «Павлоградвугілля» стався нещасний випадок, внаслідок якого він травмував ногу, після чого звернувся до місцевої лікарні, де перебував на лікарняному. 19 листопада 2007 року він, позивач, звернувся до адміністрації шахти з заявою про розслідування нещасного випадку, проте у розслідуванні та складенні акту про нещасний випадок на виробництві по формі Н-1 відповідач йому відмовив через відсутність зафіксованих відомостей про його звернення за медичною допомогою на шахті, також відмовила в цьому і профспілка, натомість відповідачем був складений акт №833 про нещасний випадок невиробничого характеру, про який він дізнався лише під час слухання справи, тому, позивач, згідно доповнених позовних вимог, просив суд встановити факт нещасного випадку який стався 31 серпня 2007 року при виконанні ним трудових обов’язків, зобов’язати відповідача надати йому акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 та скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2010 року позов задоволено, визнано недійсним акт №833 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ комісії ВСП «Шахта «Степова» ВАТ «Павлоградвугілля» без дати його затвердження та прізвища посадової особи, яка його затвердила, відносно ОСОБА_5; зобов’язано адміністрацію ВАТ «Павлоградвугілля» скласти акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 про травмування ОСОБА_5 при наступних обставинах: «31 серпня 2007 року в четверту зміну приблизно о 5 годині 30 хвилин при виконанні трудових обов’язків гірничого робітника очисного забою /гроз/ дільниці №5 ВСП «Шахта «Степова» ВАТ «Павлоградвугілля» ОСОБА_5 при виконання наряду на 134 збірному штреку при передвижці виносної системи подачі /ВСП/ проходячи між великою балкою та виносною системою подачі /ВСП/ для доставки домкрату передвижки конвеєра /ДПК/ з завальною частини, підвернув ліву ногу, підслизнувшись на вказаному слизькому місці, де працювало водяне орошення головки, від чого його ліва нога попала на скребковий конвеєр і зверху на неї впав домкрат передвижки конвеєра /ДПК/, отримавши травму лівої ноги»; вказати у акті форми Н-1 діагноз згідно з листком непрацездатності: закритий злом зовнішньої щиколотки зліва.
В апеляційній скарзі ВАТ «Павлоградвугілля» посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду і заявлених вимог у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду скасувати з передачею справи на новий розгляд з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.214 ЦПК України п ід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ч.6 та 7 ст.13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. - факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці". Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
На підставі ст. 22 Закону України “Про охорону праці” роботодавець повинен організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Згідно з п. 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, обстеження місця нещасного випадку, одержання пояснень потерпілого, свідків та причетних до нещасного випадку осіб, з'ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, установлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці та складання акту розслідування нещасного випадку віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку.
У пункті 26 Порядку зазначено, що нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).
У судовому порядку факт нещасного випадку встановлюється лише у разі ліквідації підприємства-роботодавця (ч. 2 п. 26 Порядку).
Отже, законом визначено порядок установлення факту нещасного випадку на виробництві.
Відтак, вимога про встановлення фактів нещасного випадку на виробництві не підлягає розгляду в суді.
Крім того, у пункті 13 Порядку також визначено, що комісія протягом трьох діб зобов’язана скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю.
Відповідно до п. 37 Порядку, контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.
Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.
Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати у межах своєї компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1, якщо ними виявлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Також п.38 Порядку передбачено , що посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).
Рішення посадової особи органу Держнаглядохоронпраці може бути оскаржено у судовому порядку
Таким чином, у разі незгоди потерпілого зі змістом акта про нещасний випадок питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, чиє рішення може бути оскаржене у судовому порядку (ч.ч. 3, 4 ст. 22 Закону України “Про охорону праці”, пп. 37, 38 Порядку).
Ухвалюючи рішення про визнано недійсним акту №833 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ комісії ВСП «Шахта «Степова» ВАТ «Павлоградвугілля» без дати його затвердження та прізвища посадової особи, яка його затвердила, відносно ОСОБА_5, встановлюючи причини нещасного випадку на виробництві, що стався з позивачем та зобов’язуючи відповідача скласти акт по формі Н-1 з відповідними обставинами нещасного випадку, суд не врахував того, що п.п.13,26,37 Порядку, розслідування та складання відповідних актів нещасного випадку за формами Н-5 а також Н-1 або НПВ, належить до компетенції спеціальної комісії, а не суду.
Вирішуючи справу місцевий суд не взяв до уваги зазначені положення вказаних нормативно-правових актів, не встановив усі істотні обставини справи, зокрема, чи складався акт форми Н-5 разом з актом за формою НВП, оскільки в матеріалах справи відсутні такі акти, а наданий суду акт НТ № 833 посадовою особою не затверджений, дата його складання не зазначена, печаткою не скріплений, тому суд не з’ясував в достатньому обсязі характер правовідносин та склад сторін у справі, не перевірив доводи позивача про відмову відповідача у розслідуванні нещасного випадку та складенні відповідних актів, не врахував, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку за встановленою формою, у розслідуванні і складанні якого безпосередньо бере участь уповноважений орган відділення Фонду, та не обговорив питання про залучення до участі у справі в якості відповідача відділення Фонду, вирішивши таким чином, питання про його права і обов'язки, що, відповідно до п. 4, п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2010 року скасувати та передати справу на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, і протягом двох місяців може бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді