УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 липня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –

суддів:

при секретарі -

Гайдук В.І.,

Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.,

Кононенку І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційній скарзі  товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-1»

на ухвалу судді  Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2010 року про відмову в прийнятті позовної заяви

у цивільній справі за позовом  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Дніпропетровської міської ради, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Центр міста», товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалюкс-плюс», про визнання права власності,–

ВСТАНОВИЛА:

У квітня 2010 року ТОВ «ЛТ-1» звернулося з позовною заявою як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, посилаючись на те, що між ТОВ «ЛТ-1» та ТОВ «Центр міста» 18 жовтня 2007 року був укладений договір інвестування будівництва №19 за умовами якого після закінчення будівництва ТОВ «ЛТ-1» набувало у власність нежитлове приміщення загальною площею 251,1 кв.м. на цокольному поверсі комплексу по вул. Благоєва, 31-Ж у м. Дніпропетровську, проте після завершення будівництва товариство так і не отримало у власність приміщення і на даний час в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропервоська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Дніпропетровської міської ради, треті особи ТОВ «Центр міста», ТОВ «Мегалюкс-плюс» про визнання права власності на нежитлові приміщення, розташовані в адміністративному комплексі по вул. Благоєва, 31-Ж у м. Дніпропетровську, тому ТОВ «ЛТ-1» просило суд визнати за ТОВ «Лт-1» право власності на нежитлове приміщення загальною площею 251,1 кв.м. на цокольному поверсі адміністративного комплексу по вул. Благоєва, 31-Ж у м. Дніпропетровську.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2010 року відмовлено у прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору – ТОВ «ЛТ-1» про визнання права власності.

В апеляційній скарзі ТОВ «ЛТ-1» посилається на порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та передачу справи на новий розгляд до того ж суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з передачею питання на новий розгляд, виходячи з наступного.

Постановляючи 15 квітня 2010 року ухвалу про відмову у прийнятті позову ТОВ «ЛТ-1» суддя виходив з того, що вимоги позову ТОВ «ЛТ-1» не співвідносяться із суттю позовних вимог первісного позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ін., а розгляд позовних вимог за обома позовами в одному провадженні може утруднити прийняття рішення у справі.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного    

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 26, 30, 34, 35 ЦПК України визначено, що до складу осіб, які беруть участь у справі, відносяться сторони та треті особи, характерною ознакою яких є наявність у них як у учасників матеріально-правої заінтересованості в результатах вирішення судом справи та в реалізації ухваленого з ній судом рішення, яке може вплинути на їх права або обов'язки.

При цьому, характерною ознакою третіх осіб є не наявність самостійних прав на предмет спору, які можуть бути встановлені судовим рішенням по розгляду справи по суті, а заявлення самостійної вимоги на предмет спору між сторонами, яка пред’являється по їх справі.

При цьому, Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови № 2  від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз’яснив, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (частина перша статті 34 ЦПК). Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

З матеріалів справи вбачається, що предметом первісного позову та позову ТОВ «ЛТ-1» є визнання права власності на одні і ті ж нежитлові приміщення , розташовані в адміністративному комплексі по вул. Благоєва, 31-Ж у м. Дніпропетровську, а відтак вимоги обох позовів є однорідними, а тому підстав для відмови у прийнятті позову ТОВ «ЛТ-1» у місцевого суду не було.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що розгляд спорів за даними позовами в окремих провадженнях може утруднити вирішення справ, спричинити прийняття протилежних за суттю рішень і зробити неможливим реальний захист порушених або невизнаних прав та інтересів осіб, які звернулися до суду.

При наявних порушеннях процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала судді місцевого суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,  -

    УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-1» задовольнити.

Ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2010 року про відмову в прийнятті позовної заяви скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді