УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 липня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –

суддів:

при секретарі          

Гайдук В.І.,

Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.,

Кононенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційній скарзі  Управління праці та соціального захисту населення  Тернівської міської ради Дніпропетровської області

на постанову  Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 січня 2010 року

у справі за позовом  ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області про стягнення боргу по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, –

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з зазначеним позовом, просила визнати дії відповідача неправомірними по призначенню, нарахуванню і виплаті їй сум державної допомоги сім’ям з дітьми за період з січня 2007 року по грудень 2007 року та стягнути та її користь недоотриману суму у розмірі 9804,50 грн..

Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення  м. Тернівки виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування, призначення та виплати позивачці державної допомоги по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09.07.2007року по 31.12.2007 року та зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення  м. Тернівки виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплатити позивачці допомогу по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 січня 2010 року в частині задоволених позовних вимог та відмовити в їх задоволенні, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.  

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 має двох малолітніх дітей – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_2 і перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення  Тернівської міської ради Дніпропетровської області, у зв’язку з народженням дітей, де їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зокрема позивачці була призначена та виплачувалась така допомога з січня 2007 року по грудень 2007 року розмірі від 201,51 грн. до 226,53 грн. щомісячно.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну  допомогу  сім’ям з дітьми»  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З 01 січня 2007 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і статтями 56,71 цього Закону була зупинена дія ст.12, ч.1 ст.15, п.3 розділу  УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну  допомогу  сім’ям з дітьми» та встановлено новий розмір відповідної допомоги для застрахованих осіб, що дорівнював різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн.

Конституційним Судом України 09 липня 2007 року було ухвалене рішення у справі № 6рп-2007, яким визнані неконституційними положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, та положення ст. 71 цього ж Закону, в частині зупинення дії ст.12, ч.1 ст.15, п.3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». У зв’язку з цим, законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Дії відповідача, щодо виплати позивачці зазначеної допомоги у неналежному розмірі у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, на думку суду першої інстанції, при вище викладених обставинах, не можуть бути визнані правомірними, а тому заявлені вимоги щодо цього періоду підлягають задоволенню.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вище викладених обставинах суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5  

         Посилання відповідача  в апеляційній скарзі на відсутність коштів для забезпечення виплат позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не можуть бути взяті до уваги, оскільки останні протирічать вимогам ст.46 Конституції України.          

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи  викладені в апеляційній скарзі  не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а постанова суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись  ст.ст.209, 218, ст.303, 307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

    УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення  Тернівської міської ради Дніпропетровської області відхилити.

Постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді