АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого : Сташківа Б.І.
Суддів: Шевчук Г.М.,Дикун С.І.
при секретарі : Любчик Л.В.
за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі апеляційну скаргу представника відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” на рішення Борщівського районного суду ід 30 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ “Страхова компанія “ Універсальна”, третьої особи публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” про стягнення страхового відшкодування,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом ВАТ “Страхової компанії “ Універсальна”про стягнення грошового страхування, посилаючись на те, що між нею та ВАТ “Строхова компанія “Універсальна” було укладено договір страхування належного їй транспортного засобу, а саме автомобіля MAZDA 6 SDN MT, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а 21 грудня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, з вини водія ОСОБА_3, який не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не справився з керуванням внаслідок чого допустив з'їзд автомобіля в кювейт, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Однак, страхова компанія “Універсальна” відмовляється у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що на момент заявленої події застрахованим транспортним засобом керувала особа не допущена до управління, ніж це передбачено умовами договору страхування і збитки по таких подіях не підлягають страховому відшкодування.
В січні 2010 року позивачка доповнила свої позовні вимоги, посилаючись на те, страхова компанія порушила термін здійснення виплати страхового відшкодування, а тому просила суд стягнути в її користь 173 655 гривні страхового відшкодування, 17 365, 50 грн.пені 13 024,13 грн.інфляційних витрат, 4 810,01 грн.процентів річних від простроченої суми, а також понесені судові витрати.
Рішенням Борщівського районного суду від 30 березня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” в користь ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором №32-31/059947 добровільного страхування автомобіля MAZDA 6 SDN MT, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 173 655 гривень, 17 365, 50 гривні пені, 13 024,13 гривні інфляційних втрат, 4 810, 01 гривні три проценти річних від простроченої суми, 10 120 гривні судових витрат.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” судовий збір в дохід держави в сумі 1700 гривні.
В апеляційній інстанції представник ВАТ СК “Універсальна” просить скасувати рішення Борщівського районного суду від 30 березня 2010 року, посилаючись на те, що судом першої інстанції при ухвалені судового рішення допустив порушення матеріального та процесуального права, не повно врахував обставини справи, та висновки суду не відповідають обставинам справи, не врахував, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3, який не вписаний в заяві на страхування, а тому страховий захист на нього не поширюється, позивачка без погодження з відповідачем передала право керування іншій особі не вказаній в заяві на страхування чим порушила вимоги п.п. 2.1.8, 4.2.2 страхового договору.
В судове засідання апеляційної інстанції апелянт не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарг, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого в цій частині рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи із з наступних підстав.
Згідно ст. 15, 60 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ст.27 ЦПК України надає право особам, які беруть участь у справі та зобов’язує їх подавати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події( страхового випадку) виплатити другій стороні(страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.Страховик зобов'язаний протягом двох робочих дні, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
За положеннями ст.9 Закону України “Про страхування” франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно зі ч.1 ст 991 ЦК України, ст.26 Закону України “Про страхування” підставами для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1)навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони( без перевищення її меж) або захисту майна, життя,здоров'я,честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2)вчинення страхувальником-фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3)подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4)отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обствин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.
При вирішенні справи місцевий суд виходив з того, що позивачка ОСОБА_2, як власник транспортного засобу марки MAZDA 6 SDN MT 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, при укладенні договору страхування надавала право керування трансортним засобом чоловікові ОСОБА_4 та синові ОСОБА_3, а тому має право на страхове відшкодування.
З такими висновками суду слід погодитися, оскільки вони відповідають вимогам закону та здобутим даказам.
Встановлено, що ОСОБА_2 30 серпня 2008 року уклала договір добровільного страхування наземного транспорту марки MAZDA 6 SDN MT 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, із ВАТ “Страхова компанія “Універсальна” на страхову суму 192 950, 00 грн. з врахуванням франшизи на 10 %.
Судом встановлено, що 21 грудня 2008 року з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо- транспортна пригода, який не справився з керуванням автомашини, допустив з’їзд автомобіля в кювет, внаслідок чого автомобіль отримав суттєві технічні пошкодження.
Як вбачається із матеріалів справи, після вчинення ДТП позивачка ОСОБА_2 зверталася 23 грудня 2008 року про сплату страхового відшкодування до Тернопільської філії ВАТ Страхова компанія”Універсальна”, що передбачено п.4.1.2 Договору,згідно якого протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування (а.с.21).
Вартість ремонтних робіт автомобіля MAZDA 6 SDN MT за оцінкою ТОзВ Українського експертного центру “Експерт-Сервіс-Авто” становить 211 137, 70 грн.
Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України”Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”-юридичні та фізичні особи, які відповідно до Законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних трансортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору аренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах
Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що ОСОБА_3 був належним користувачем автомашини марки MAZDA 6 SDN MT оскільки мав повноваження на право керування цим автомобілем, що підтверджується технічим паспортом, де позивачка уповноважила керувати автомашииииною ОСОБА_3.(а.с. 130). В судовому засіданні позивачка вказувала, що заяву на добровільне транспортне страхування заповнювала працівниця страхової компанія, яка помилково не вписала сина на право керування транспортним засобом і дана заява нею не підписана (а.с.102).
Інших порушень, які б давали підстави для відмови страховику у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування судом першої інстанції не встановлена а відповідачем такі підставі не наведені.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про страхування” страхова сума- грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку, розмір якої визначається в договорі страхування, якого зазнав страхувальник.
Абзацом другим п.12.1 ст.12 Закону Україгни “про обов’язкове страхування цивільно-правової відпоавідальності власників наземних трансортних засобів” установлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Суд першої інстанції правомірно стягнув з ВАТ 173 655 грн.(192 950,00 грн - 10 % франшизи), оскільки таке відшкодування передбачено умовами виплати страхового відшкодування, а також підставно стягнув 17 365,50 грн. пені за порушення термінів виплати страхового відшкодування па підставі п.4.1.3, 7.4 Договору добровільного страхування автомобіля.
Що стосується стягнення з Страховика 13 024 ,13 грн.інфляційних втрат та 4 810,01 грн. три проценти річних від простроченої суми, то колегія прийшла до висновку, що рішення в тій частині слід скасувати, оскільки така відповідальність випливає і охоплюється договором майнового страхування. Відносини, що виникають під час виплат страхових сум на підставі договору страхування, відносяться насамперед до договірних відносин, а тому при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань слід перевіряти чи передбачена така відповідальність самим договором. Страхування- це вид цивільно- правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором, тобто це договірні відносини, за порушення яких передбачена майнова фінансова відповідальність у формі пені, неустойки тощо.З цих підстав судом за порушення термінів виплати страхового відшкодування і була стягнута пеня в розмірі 17 365, 50 грн.
Судова колегія також вважає за необхідне зменшити стягнення із страховика в користь позивачки витрати на правову допомогу, які були стягнуті судом в розмірі 10 000 грн.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” граничний розмір витрат, пов’язаних із правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі, у разі якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, яка обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі за годину роботи виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є фахівцем в галузі права, за законом має право на надання такої допомоги, його затрачений час на ведення справи, кількість днів,об’єм та складність наданої їй юридичної допомоги то колегія вважає, що в користь позивачки слід стягнути 4 000 грн. понесених витрат.
В решті частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307,309,313-315, 317, 319 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна”, задоволити частково.
Рішення Борщівського районного суду від 30 березня 2010 року в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія”Універсальна” в користь ОСОБА_2 13 024, 13 грн. інфляційних втрат та 4 810,01 грн. три проценти річних від просроченої суми грн. скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія”Універсальна” про стягнення в користь ОСОБА_2 13 024, 13 грн. інфляційних втрат та 4 810,01 грн. три проценти річних від просроченої суми грн. відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Змінити рішення Борщівського районного суду від 30 березня 2010 року про стягнення із відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія”Універсальна” в користь ОСОБА_2 зменшивши стягнення витрат пов’язані з наданням правової допомоги із 10 000 грн на 4 000 грн.
В решті рішення Борщівського районного суду від 30 березня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :