УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 липня 2010 року  колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

        головуючого         Гайдук В.І.,

                суддів                 Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.,

        при секретарі         Кононенку І.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою  ОСОБА_1

на ухвалу судді  Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2010 року про відкриття провадження

у цивільній справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення від права спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 13 листопада 2004 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який помер 01 вересня 2009 року, і спадкоємцями першої черги залишилися вона і його діти – відповідачі у справі, які останні сім років життям тяжко хворого батька не цікавилися, на прохання про допомогу відмовляли, тому просила суд усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від права спадкування за законом після батька ОСОБА_4

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2009 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

Не погодившись з зазначеною ухвалою з підстав порушення правил підсудності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали місцевого суду та повернення позову позивачці.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала судді скасуванню з передачею питання на новий розгляд, виходячи з наступного.

Відкриваючи провадження у даній справі суддя місцевого суду виходив з того, що справа підлягає розгляду за місцем знаходження спадкового майна.

Проте з таким висновком судді погодитись не можна.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Спадкуванням за визначенням ч.1 ст. 1216 ЦК України є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

З матеріалів справи, вбачається, що позивачка звернулася до суду з вимогою усунути відповідачів від права на спадкування з підстав, визначених ст.1224 ЦК України.

Разом з цим, позивачка питання про склад спадщини та питання визнання права на спадкове майно не ставила, предметом цього позову є можливість бути спадкоємцями, і в рамках заявленого позову, вирішуватиметься лише наявність чи відсутність підстав для усунення від спадкування, а не про визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві місцем реєстрації та проживання відповідачів у справі – ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визначений АДРЕСА_1 що за територіальною дислокацією віднесене до Ленінського району м. Дніпропетровська.

Відтак, за наявності наведених порушень процесуального закону, оскаржувана ухвала судді місцевого суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2010 року про відкриття провадження скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді