АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2009року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого : Міщія О.Я.
Суддів : Бершадської Г.В. , Сташківа Б.І.
при секретарі :Вийванко О.В.
з участю представника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Чортківської міської ради, ОСОБА_4, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви па прийняття спадщини та визнання права власності на жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2007 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Чортківської міської ради, ОСОБА_4, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини. У березні 2009 року позивач подав до суду уточнення до позовної заяви, згідно яких ОСОБА_2 вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабця ОСОБА_5 і він є єдиним спадкоємцем за законом після її смерті, він звернувся в Чортківську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, проте нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва на право власності за законом , роз'яснивши, що спірний будинок не належить спадкодавцю і будинковолодіння перейшло по договору довічного утримання до ОСОБА_4, в зв'язку з чим він змушений звертатися в судові органи з позовом про визнання недійсним договору довічного утримання від 17 листопада 2001 року укладеного між бабцею ОСОБА_5 і відповідачем ОСОБА_6., які позовні вимоги були задоволені. Він вступив в управління спадковим майном, забравши частину спадкового майна спадкодавця після її смерті, а саме настінний годинник, радіо, скатерку ручної роботи, а також золотий перстень, золотий годинник, авторучку із золотим пером, які належали його батькові ОСОБА_7,помершого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше проживавшим разом із бабцею.
Рішенням Чортківського районного суду від 11 вересня 2009 року в позові ОСОБА_2 до Чортківської міської ради, ОСОБА_6, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, після смерті спадкодавця ОСОБА_5, відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовільнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував вимог ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 року) про те, що він фактично вступив в управління спадковим майном після смерті бабці ОСОБА_5, протягом шести місяців подав заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини і безпідставно відмовив у зміненому позові про визнання права власності на спадкове майно.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його адвокат підтримали доводи апеляційної скарги і просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення , яким задоволити позовні вимоги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, приходить до висновку, що скаргу слід задоволити виходячи із таких підстав.
Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2 не вступив в управління або володіння спадковим майном, у встановлений законом строк не звертався із заявою до наторіальної контори про прийняття спадщини після смерті бабці ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а майно, яке він забрав після смерті бабці з житлового будинку належали його батькам, відносяться до предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.
Однак з такими висновками суду не можна погодитися, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і не грунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963року), п.4 постанови Пленуму Верховного Суду від 24 червня 1983 року №4 “Про практику розгляду судами України справ про спадкування”, чинними на час відкриття спадщини після смерті спадкодавця, визначалося, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном чи шляхом подання державній нотаріальній конторі заяви про прийняття спадщини. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Жодна із цих норм не визначала за необхідне прийняти протягом шести місяців указаними способами всього переліку наявного спадкодавцю майна.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті бабці ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з бабцею в спірному будинковолодінні по АДРЕСА_1 проживав батько позивача та син бабці ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Як встановлено судом, на час смерті ОСОБА_5, спадкове майно у виді спірного житлового будинковолодіння перейшло по договору довічного утримання від 17 листопада 2001 року до відповідача ОСОБА_4.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 стверджував, що 2 вересня 2003 року, ще до закінчення шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця він подав до суду позовну заяву про визнання недійсним договору довічного утримання, як спадкоємець ОСОБА_5 До цієї дати він звертався до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, але нотаріус роз'яснив йому, що спірний будинок за договором довічного утримання не належить спадкодавцю та спадщина на нього не відкрилася.
Ці доводи апелянта підтверджуються судовим рішенням Чортківського районного суду від 09 грудня 2004 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено і визнано недійсним договір довічного утримання, укладеного 17 листопада 2001 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Дане судове рішення залишено без змін Судовою палатою в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 17 лютого 2005 року та Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України від 27 вересня 2005 року( а.с.9,11,13, справа 2-398/09). Із справи за № 2-1610/2003 вбачається, що позовна заява ОСОБА_8, ОСОБА_2до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору довічного утримання була подана до суду 02 вересня 2003 року (а.с.19,справа 2-398/09). Представник Чортківської державної нотаріальної контори Юрків Г.С. підтвердив в судовому засіданні що копії таких документів через почту отримала нотаріальна контора.
Крім цього, позивач ОСОБА_2 пояснив, що він після смерті бабці вступив у фактичне володіння спадковим майном забраши настійнний годинник з дерев'яним корпусом, вентелятор, скатерку ручної роботи що належали на праві власності бабці, та речі золотий перстень, золотий годинник, авторучку із золотим пером, які раніше належали його батькам. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 не заперечував, що позивач відразу після похорону ОСОБА_5 забрав корпус настінного годинника і можливо інші речі, які належали його батькові.
Таким чином, встановивши, що позивач відразу після похорону бабці отримав частину спадкового майна, суд зробив неправильний висновок, що характер його дій не свідчить про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
Ураховуючи вищенаведене, судова колегія прийшла до висновку,що позивач ОСОБА_2 має право на прийняття спадщини за законом у вигляді будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 м.Чорткова після смерті бабці ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону, оскільки прийняття спадкоємцем частини спадкового майна відповідно до вимог ст. 548 ЦК України 1963 року свідчить про те, що спадкоємець, який прийняв частину спадкового майна, вважається таким, що прийняв спадкове майно загалом.
Визнання права власності на спадкове майно за позивачем, не буде порушувати законних прав та інтересів ОСОБА_4, оскільки відповідач не входить в коло спадкоємців, ним не ставляться такі вимоги, а договір довічного утримання, який було укладено 17 листопада 2001 року в його користь, визнано в судовому порядку недійсним.
Оскільки по справі не потрібно збирати додаткових доказів, обставини справи судом встановлено повно і вірно, але висновок суду не відповідає викладеним обставинам, колегія суддів вважає за можливе постановити нове рішення яким позовні вимоги слід задоволити.
Керуючись ст.ст.303,304, 307, 309,313-317,319,324,325 ЦПК України, судова палата у цивільних справах апеляційного суду , -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити.
Рішення Чортківського районного суду від 11 вересня 2009 року скасувати.
Ухвалити нове рішення,яким задоволити позов ОСОБА_2, визнавши за ним право власності на спадкове майно за законом, яке складається із житлового будинку, господарських будівель та споруд і знаходиться по АДРЕСА_1 Тернопільської області, після смерті спадкодавця ОСОБА_5, помершої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :підпис
Судді :два підписи
З оригінало згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільськох області: Б.І. Сташків