АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Ходоровського М.В.
суддів – Шевчук Г.М.,Дикун С.І.
при секретарі – Любчик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області на постанову Монастириського районного суду від 29 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що вона є матір’ю малолітніх дітей та, відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», має право на отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, як особа, що фактично здійснює догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Однак, всупереч вказаним вимогам закону та п. 3 ст. 22 Конституції України, виплати вказаної допомоги за 2007 рік проводились в розмірах, що не відповідали Закону. У зв’язку з чим просила задовольнити позов.
Постановою Монастириського районного суду від 29 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену державну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в сумі 2504, 13 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
Із апеляційною скаргою на постанову суду звернулось управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації (далі управління ПСЗН), в якій просить постанову Монастириського районного суду від 29 травня 2010 року скасувати та постановите нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог вказує, що судом не враховані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими не передбачено коштів на дані цілі, а тому управління ПСЗН не може нараховувати та виплачувати таку допомогу без внесення відповідних змін до Державного бюджету України. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» не передбачено видатків на виконання рішень суддів про стягнення такої допомоги понад розміри, встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Управління праці та соціального захисту населення, будучи належно повідомленим про слухання справи, у судове засідання апеляційного суду не з’явилося.
Розглянувши справу, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду — до часткової зміни.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено права позивачки на виплату допомоги по догляду за дітьми по досягненню ними трирічного віку, відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, які підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача провести позивачці відповідні нарахування та виплату такої допомоги.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
По справі встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, здійснює догляд за дітьми та, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та "Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", їй призначено допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Таку допомогу виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків(ст. 5 Закону).
Вимогами ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей до 6-ти років визначений: з 01.01.2007 року -434 грн; з 01.04.2007 року -463 грн; з 01.10.2007 року - у розмірі 470 грн.
В силу вимог абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у 2007 році передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) вищезазначені положення абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо виплати щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з листа управління ПСЗН від 18.03.2009 року, відповідач відмовив позивачці у виплаті допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі, визначеному ч.1 ст.15 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми ”.
За таких обставин, суд дійшов обґрунтовано висновку, що позивачці у період з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року повинна нараховуватись та виплачуватись допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі, визначеному ч.1 ст.15 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми ”.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи управління ПСЗН щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченої вимогами ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", у редакції чинній з 09.07.2007 року, допомоги по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Разом з тим, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає частковій зміні з огляду на слідуюче.
Згідно з положеннями статей 21,105,162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, тощо. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов’язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Суд першої інстанції, всупереч зазначеним нормам, безпідставно навів у постанові суму 2504,13 грн стягнення з відповідача на користь позивачки. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанову суду слід змінити, виключивши вказану судом суму стягнення із оскарженої постанови.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 307,309,312 - 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області задовольнити частково. Постанову Монастириського районного суду від 29 травня 2009 року змінити, виключивши зазначену судом суму стягнення 2504,13 грн із постанови суду.
В решті постанову Монастириського районного суду від 29 травня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області С.І. Дикун