Справа № 22ц - 7626/10 Головуючий в 1 інстанції - Бондарьова Г.М.
Категорія - 57 Доповідач - Котушенко С.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Петренко І.О.
суддів - Максюти Ж.І., Котушенко С.П.,
при секретарі - Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську про стягнення підвищення до пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську про стягнення підвищення до пенсії. В обґрунтування позову посилався на те, що має статус дитини війни. В квітні 2009 року із засобів масової інформації він довідався про те, що має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії. Посилаючись на те, що відповідач, всупереч вимогам ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не виконує обов'язку щодо приведення розміру її пенсії у відповідність з законом, позивавч просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, стягнути з відповідача щомісячну доплату до пенсії за 2007-2009 роки у розмірі 3 796,20 грн., зобов'язати відповідача виконувати начислення щомісячної доплати у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату у 2010 році.
Постановою від 13 травня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області зобов'язав управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську здійснити нарахування та виплату позивачеві недоплаченого підвищення до пенсії за період 22 січня по 31 грудня 2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". В задоволенні іншої частини позову відмовив.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування постанови та прийняття нової, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів не вбачає підстав зля задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинність з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і відповідно до ст.6 цього закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Згідно вимог ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з п.12 ч.1 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту"), в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції: Дітям війни(крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Крім того, вони мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог щодо перерахунку підвищення до пенсії за період з 1 січня 2007 року по 21 січня 2009 року суд зазначив, що в цій частині вимог позивач пропустив строк для звернення до суду. В зазначеній частині постанова суду не оскаржується.
З урахуванням встановлених обставин та норм діючого законодавства, що регулює зазначені правовідносини, суд прийшов до правильного висновку про зобов'язання відповідача провести перерахунок щодо підвищення до пенсії позивачеві відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-1У "Про соціальний захист дітей війни за періоди з 22 січня по 31 грудня 2009 року.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права безпідставні. Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки на час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Тому при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Інші доводи скарги не спростовують висновки суду, постанова суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для її скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області відхилити.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: