УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 липня 2010 року  колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –

суддів:

при секретарі          

Гайдук В.І.,

Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.,

Білоус А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційній скарзі  Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

на постанову  Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 травня 2010 року

у справі за позовом  ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення невиплачених коштів на оздоровлення, –

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2009 року ОСОБА_5 звернувся з зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що він приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, є постраждалим внаслідок ЧАЕС 1 категорії, йому встановлена ІІІ група інвалідності, проте відповідач належні виплати одноразової допомоги на оздоровлення у визначеному ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірі не нараховує та не виплачує, тому позивач просив суд визнати бездіяльність відповідача протиправною, стягнути щорічну одноразову допомогу на оздоровлення у розмірі 4 кратному прожитковому мінімуму за 2009 рік.  

Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 травня 2010 року позов задоволено частково; визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська щодо нарахування та виплати ОСОБА_5 одноразової щорічної допомоги на оздоровлення на 2009 рік; зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська нарахувати та виплатити ОСОБА_5 одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік у розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 4 мінімальних заробітних плати; у задоволенні  решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв’язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної постанови суду та ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі та зобов’язання Міністерства праці та соціальної політики України перерахувати кошти на рахунок апелянта для виплати допомоги позивачу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни постанови суду.  

З'ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.  

Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та перебуває на обліку у відповідача. Згідно довідки відповідача виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проводились відповідно до Постанов Кабінету міністрів України №562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 796 (в редакції від 20.06.1996 року)  передбачена щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: інвалідам І і ІІ групи – п’ять  мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІІ групи, дітям інвалідам – чотири мінімальні заробітної плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п’ять мінімальних заробітних плат; 3 категорії – три мінімальні заробітні плати.

Відповідно до Закону України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину четверту ст. 48 Закону №796 викладено в такій редакції: “Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». Проте, зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008. Таким чином, дію ч. 4 ст. 48 Закону №796 було відновлено з 22 травня 2008 року.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами.

Відповідно до ст. 71 Закону №796 дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Конституційний суд України в своєму рішенні від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 зауважив, що закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Також Конституційний Суд України в рішенні від 22.05.2008 №10-рп/2008 дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В 2009 році змін та доповнень до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не вносилось та не приймалося. Тому ст. 48 Закону №796 діє в редакції, яка була до внесення відповідних змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі кратному мінімальній заробітній платі.

Таким чином, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону №796 і у 2009 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік у відповідності до ст. 48 зазначеного Закону, а не в розмірах, передбачених Постановою КМУ від 12 липня 2005 року №562.

Доводи апеляційної скарги, з вищенаведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування не надано.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись  ст.ст.209, 218, ст.303, 307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області відхилити.

Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді