УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД     ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц – 3092 /2010 рік                                                            Головуючий в 1-й інстанції – Іванченко О.Ю.

Категорія  57                                                                                          Доповідач  -   Пищида М.М.

У Х В А Л А

                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 липня 2010 року  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    -  Кочкової Н.О.

суддів               -  Пищиди М.М., Григорченко Е.І.

при секретарі   -  Грало О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_1 Миколаївни на рішення Солонянського районного суду    Дніпропетровської області від 08 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації про визнання дій відповідача неправомірними, як таких, що привели до порушення права на отримання соціальної допомоги, колегія суддів ,-

ВСТАНОВИЛА:

             У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій відповідача неправомірними, як таких, що привели до порушення права на отримання соціальної допомоги. Посилаючись на те, що він народився 01. 01. 1936 року. Після звільнення с. Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області від німецько  - фашистських військ, з 01. 05. 1944 року по 1955 рік працював у колгоспі ім. Петровського, а тому вважає, що він відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має право на статус учасника війни.  

Рішенням Солонянського районного суду від 08 лютого 2010 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації про визнання дій відповідача неправомірними, як таких, що привели до порушення права на отримання соціальної допомоги відмовлено.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог колегія суддів не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що обставини на які посилається позивач, не можуть бути підставою для встановлення йому статусу учасника війни.

      Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до учасників війни належать особи, які народились до 31 грудня 1932 року включно, якщо такі особи з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути встановлений комісією з питань надання статусу ветерана війни на основі протоколу опитування свідків, які працювали разом з заявником. Особам які народилися після 31 грудня 1932 року, в тому числі і позивач, статус учасника війни можливо встановити при наявності документального підтвердження, а саме експертні висновки, документи військових частин, партизанських загонів, відомостей про заробітну плату та навчання, енциклопедичні дані та інші документі.

    Як видно із матеріалів цивільної справи, позивач не надав жодного з незаперечних доказів на підставі яких можна було б встановити факт його роботи у колгоспі імені Петровського з 01. 05. 1944 року по 1955 рік.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно, відповідно до   правил ч.2 ст. 99 КАС України та правила ч. 1 ст. 100 КАС України, застосував річний строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав

      З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін,  а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для  його скасування колегія суддів не вбачає.

    Керуючись ст.ст.218, 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а   :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1   -    відхилити.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2010 року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути  оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД     ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц – 3092 /2010 рік                                                             Головуючий в 1-й інстанції – Іванченко О.Ю.

Категорія  57                                                                                          Доповідач  -   Пищида М.М.

У Х В А Л А

                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 липня 2010 року  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    -  Кочкової Н.О.

суддів               -  Пищиди М.М., Григорченко Е.І.

при секретарі   -  Грало О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_1 Миколаївни на рішення Солонянського районного суду    Дніпропетровської області від 08 лютого 2010 року по справі за позовом Процента Івана Вікторовича до Управління праці та соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації про визнання дій відповідача неправомірними, як таких, що привели до порушення права на отримання соціальної допомоги, колегія суддів ,

керуючись ст.ст.209, 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а   :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1   -    відхилити.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2010 року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути  оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді