Судове рішення 3245 від 30.07.2010

Судове рішення #10200137

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц – 3245 /2010 рік Головуючий в 1-й інстанції Янжула С.А.

Категорія 57 Доповідач - Пищида М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2010 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Кочкової Н.О.

суддів - Пищиди М.М., Григорченко Е.І.

при секретарі - Грало О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області про визнання рішення незаконним та зобов'язання виконати певні дії , -

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області ( далі УПФУ ) звернулося до суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23.02.2010 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити позивачці в її позовних вимогах в повному обсязі, посилаючись на те, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, зокрема неправильно застосовані положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Зазначеною постановою від 23.02.2010 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Суд зобов’язав УПФУ в м. Першотравенську Дніпропетровської області нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 недолачене підвищення до пенсії дітям війни за період з 04 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року в розмірі 1108 грн. 46 коп.

Суд зобов'язав УПФУ в м. Першотравенську Дніпропетровської області нарахувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 з 01 січня 2010 р. підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195 – 1У , до змін в законодавстві

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Також, судом вирішено питання щодо судових витрат / а. с. 27-30 /.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, знаходиться на обліку УПФУ в м. Першотравенську Дніпропетровської області, де отримує пенсію за віком та відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У позивачка має статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Згідно ст.6 Закону № 2195-1У - дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Така редакція цієї стаття набула чинності з 01.01.2006 року.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-1У - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Отже, відповідно до положень вище зазначених законів пенсія позивача за віком повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.

Водночас, щодо такого права позивачки на період 2006 року, то підвищення пенсії дітям війни могло бути впроваджене за таких умов: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порідку визначеному Кабміном України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року.

Однак, такі умови не настали, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо збільшення та виплати пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за 2006 рік, - задоволенню не підлягають .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно, відповідно до правил ч.2 ст. 99 КАС України та правила ч. 1 ст. 100 КАС України, застосував річний строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в часині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача різницю недоплат надбавки до пенсії в розмірі, передбачену ст.. 6 Закону України № 2195 -1У, за період з 04 січня по 30 листопада 2009 року.

Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за конституційними нормами та виходячи з пріоритетів законів над підзаконними актами, - відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату підвищення пенсії дітям війни (в тому числі і позивачу) виходячи з розмірів встановлених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У, а не на підставі підзаконного акту - постанови Кабміну України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вище викладених обставинах суд першої інстанції, в силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Приведені в апеляційній скарзі доводи УПФУ в м. Першотравенську Дніпропетровської області не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення пенсії, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені обставини.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області - відхилити.

Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

СУДДІ: