АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого : Міщія О.Я.
Суддів : Ткача З.Є. , Сташківа Б.І.
при секретарі :Стечишин Л.С.
з участю сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного комерційного банку “Правекс -Банк”на рішення Підволочиського районного суду від 24 липня 2009 року по цивільній справі за позовом акціонерного комерційного банку “ Правекс — Банк” до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2009 року акціонерний комерційний банк “ Правекс — Банк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 не виконує умови кредитного договору укладеного 4 березня 2008 року по погашенню кредиту на суму 9 916 доларів США , не сплачує кошти у встановлені строки внаслідок чого утворилася заборгованість на суму 78 285 грн. Умови договору не виконуються і відповідачкою ОСОБА_3 , яка брала на себе нести солідарну відповідальність по виконанню умов кредитного договору. Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно всю суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 78 285 грн 90 коп., яка включає непогашений кредит , несплачені відсотки за користування коштами , а також пеню на суму непогашеного кредиту та несвоєчасно сплачених відсотків.
Рішенням Підволочиського районного суду від 24 липня 2009 року у задоволені позову акціонерного комерційного банку “Провекс - Банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів за кредитним договором відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Акціонерний комерційний банк “Правекс -банк” звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду, в якій просить його скасувати та передати справу на новий судовий розгляд посилаючись на не правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 не виконує умови кредитного договору укладеного 4 березня 2008 року по погашенню кредиту в розмірі 9 916 доларів США, згідно якого брав на себе зобов’язання погашати заборгованість рівними частинами в сумі 119 доларів США щомісяця до 10 числа наступного місяця. Однак, незважаючи на неодноразові повідомлення щодо наявності заборгованості за кредитним договором відповідачем не було здійснено жодних дій спрямованих на погашення заборгованості. З приводу погашення заборгованості за кредитним договором вони письмово зверталися і до відповідачки ОСОБА_3, яка виступала за договором поруки поручителем про необхідність погасити борг. В мотивувальній частині рішення суду невірно викладено обставини про те, що банк погоджується на сплату відповідачами половини заборгованості за кредитним договором, оскільки представником банку жодних клопотань щодо зміни позовних вимог не подавалися.
У судовому засіданні апелянт апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ст 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. В силу ч.1 ст.309 ЦПК України , підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з’ясування та недоведеність обставин, що мають суттєве значення для справи , які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що АКБ” Правекс - Банк”не виконав своїх зобов’язань по кредитному договору, оскільки в порушення вимог п.9.2 договору, після винекнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, після 10-го дня наступного місяця за місяцем, у якого виник факт прострочення, Банк маючи намір стягнути усю суму заборгованості не повідомив письмово позичальника про дострокове припинення даного договору та стягнення усієї суми заборгованості.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки їх зроблено без повного і всебічного з’ясування обставин справи, не правильно визначено характер правовідносин, які склалися між сторонами та дано невірне тлумачення окремих пунктів кредитного договору.
Відповідно до ст. 526, ч.2 ст. 1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. В разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася із сплатою процентів.
Пунктами 1.2, 9.1 , 9.2 умов Кредитного договору від 4 березня 2008 року передбачено, що кредит надається позичальникові терміном з 4 березня 2008 року до 4 березня 2015 року зі сплатою 11,99 відсотків річних і у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником даного договору Банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом.
З матеріалів справи вбачається, що 4 березня 2008 року року між акціонерним комерційним банком “Правекс-банк” і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №949-002/08 на суму 9 916 доларів США із розрахунку 11,99% річних за час фактичного користування кредитом і відповідач зобовязувався своєчасно повернути отриманий кредит, погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 119 доларів США щомісячно до 10 числа наступного місяця відповідно до графіку повернення кредиту та сплатити відсотки, що є невід'ємною частиною договору (п.1.2;4,4), зобов'язування повернення банку кредиту не пізніше 4 березня 2015року.
Судом першої інстанції вірно втановлено , що відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як поручитель із серпня 2008 року припинили погашати заборгованість за кредитом, погасивши тільки кредит на суму595 доларів США а тому Банк правомірно нарахував заборгованість в сумі 9 321 доларів США непогашеного кредиту; пеню на суму 40 доларів США; несплачені відсотки за користування коштами на суму 761 долар США; пеню за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту на суму 45 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на час розгляду справи становить 78 285 грн.90 коп.
Посилання суду першої інстанції про те, що Банк також не виконав своїх зобовязань по кредитному договору, не повідомивши позичальника про дострокове припинення даного договору не відповідає дійсності та умовах договору, оскільки таке повідомлення допускається на 10 день місяця наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення, а судом встановлено, що позичальник не виконує умови договору ще із серпня 2008 року і апелянтом долучено до апеляційної скарги копії листи - повідомлення від 15 вересня, 15 жовтня, 4 листопада, 9 грудня 2008 року якими вони повідомляли відповідачів про необхідність погасити заборгованість, про що не заперечує відповідачка ОСОБА_3 в апеляційній інстанції.
Одночасно з вказаним кредитним договором 4 березня 2009 року було укладено договір поруки між позивачем та ОСОБА_3 , згідно якого остання взяла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Виходячи з наведеного , судова колегія прийшла до висновку , що вимоги Банку про дострокове погашення заборгованості за кредитом , сплати належних відсотків і передбачених договором неустойок є правомірними, оскільки відповідачі самоусунулися від виконнання погашення заборгованості , на неодноразові повідомення Банку про сплату заборгованості за кредитним договором не реагують, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму 10 167 доларів США, що за курсом Національного Банку України становить 78 285 грн.90 коп.
Оскільки по справі не потрібно збирати додаткових доказів, обставини справи встановлені судом повно і вірно, але висновок суду не відповідає викладеним обставинам, колегія суддів вважає за можливе постановити нове рішення, яким позов акціонерного комерційного банку “Правекс — Банк” про стягнення заборгованості за кредитним договором , зодоволити.
На підставі наведеного та керуючись ст,ст. 218, 303 ,304, 307 , 309, 316 ЦПК України , колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Правекс -Банк” задовольнити .
Рішення Підволочиського районного суду від 24 липня 2009 року за позовом акціонерного комерційного банку “ Правекс — Банк”до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів за кредитним договором скасувати.
Ухвалити нове рішення , яким задоволити позов акціонерного комерційного банку “Правекс -_Банк”, стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 78 285 гривень 90 коп. заборгованості за кредитним договором та 1174 грн 29 коп сплаченого судового збору і 150 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : підпис
Судді : два підписи
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області: Б.І. Сташків