АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого : Сташківа Б.І.
Суддів: Дикун С.І. , Шевчук Г.М.
при секретарі : Жовняревич Т.М.
за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди. Позивач зазначив, що 02 серпня 2009 року відповідач керуючи на перехресті вул. Мазепи-Львівська в м.Тернополі автомобілем марки “ВАЗ 21053” номерний знак НОМЕР_1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечну дистанцію і скоїв зіткнення з його автомобілем марки “ВАЗ 21104”, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого автомашина отримала технічні пошкодження, заподіявши йому матеріальну шкоду на суму 11 403 грн.02 коп. та поніс судові витрати в розмірі 580 грн., які просить стягнути з відповідача.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 березня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 11 403 грн.02 коп. матеріальної шкоди, 400 грн. витрат, пов'язаних із проведенням експертизи, 300 грн. на надання правової допомоги та 120 гривні витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи судом.
Звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору.
Стягнуто із державного бюджету на користь позивача ОСОБА_3 118 грн.03 коп. помилково сплаченого судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 березня 2010 року та зменшити розмір матеріальної шкоди, посилаючись на те, що суд не взяв до уваги заявлене ним клопотання про зменшення розміру відшкодування матеріальної шкоди, не врахував його матеріальне становище, що він є особою похилого віку, нігде не працює, отримує мінімальну пенсію, є інвалідом другої групи, потребує медичного догляду.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явився звернувся із письмовою заявою в якій просить розглядати апеляційну скаргу без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги , перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого в цій частині рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час ухвалення рішення, як зазначено в ст. 214 ЦПК України, суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна особа зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ст.27 ЦПК України надає право особам, які беруть участь у справі та зобов’язує їх подавати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.
При вирішенні справи місцевий суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2,керуючи автомобілем марки ВАЗ-21053, державний номерний знак № НОМЕР_2 скоїв зіткнення з належним позивачу автомобілем марки ВАЗ-21104, державний номерний знак №НОМЕР_2, внаслідок чого позивачу була заподіяна матеріальна шкода на суму 11 403,02 гривні.
З такими висновками суду судова колегія погоджується оскільки вони грунтуються на зібраних по справі даказах та відповідають вимогам Закону.
Відповідно до до ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала. Особа , яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Із матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2009 року біля 15 годин на перехресті вул.Мазепи-Львівська в м.Тернополі, відповідач ОСОБА_2 керуючи автомашиною марки ВАЗ-21053, державний номерний знак НОМЕР_1 під час руху не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечну дистанцію, не справився із керуванням та допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-2110 державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, чим порушив вимоги п.п. 2.3(6),12.1,13.1 Правил дорожнього руху.
Ця обставина підтверджується постановою апеляційного суду Тернопільської області від 03 вересня 2009 року, згідно якої змінено постанову Тернопільського міськрайонного суду від 07 серпня 2009 року в частині накладення стягнення та стягнуто із ОСОБА_2 штраф в розмірі 340 грн.
Свою вину у вчиненні даного правопорушння відповідач ОСОБА_2 визнав.
За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що відповідач несе відповідальність за завдану шкоду у повному обсязі визначену згідно висновку експертизи(а.с.8-17).Розмір шкоди, завданої майну, з урахуванням експертного дослідження, якому суд дав оцінку, визначена правильно.
Суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 11 403, 02 гривні.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд не врахував його матеріальне становище і не зменшив розмір матеріальної шкоди відповідно до вимог ч.4 ст.1193 ЦК України, не можуть бути підставою для зміни судового рішення, оскільки як в вбачається із матеріалів цивільної справи відповідач грубо порушив Правила дорожнього руху , внаслідок чого автомашині марки ВАЗ-21104, власником якого є відповідач, заподіяно технічні пошкодження на ремонт якого необхідно затратити саме 11403 гривні, відповідач є власником житлового будинку по вул. О. Польвого, 901 м.Тернополі, в якому проживає разом із сім'єю сина, має на праві власності автомашину марки Ваз-21053 державний номерний знак НОМЕР_1, отримує пенсію.
Розглянувши спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цієї справи.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315, 317, 319 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : підпис
Судді : два підписи
з оригіналом згідно:
Судді апеляційного суду
Тенопільської області: Б.І. Сташків